Ответы на вопрос:
Зоре моя вечірняя, зійди над горою, поговорим тихесенько в неволі з тобою. читаєш ці рядки т. г. шевченка, і тебе огортає сум і якась невловима туга. так могла написати лише людина, яка зазнала багато горя й страждань у житті. наділений поетичним талантом, тарас григорович виливав свої почуття та найпотаємніші думки на папір. зокрема гіркі спогади про своє безрадісне дитинство він змалював у вірші “якби ви знали, паничі…”: …в тім гаю, у тій хатині, у раю, я бачив пекло… там неволя, робота тяжкая, ніколи і не . що може бути гіршим для людини, а тим більше для маленької дитини, ніж почувати себе в рідній батьківській хаті “мов у пеклі”, мучитися й не бачити майбутнього? згадує поет і про тяжке життя матері та батька, яких “нужда та праця” на панщині передчасно звели в могилу; згадує братів, яких віддали в москалі, і сестер-“голубок”, доля яких — усе життя прожити в наймах аж до самої смерті. саме ці дитячі спогади викликають у нього біль і співчуття, коли він бачить “малого хлопчика в селі”, який ніколи не побачить “святої воленьки”. і це шевченка жахає й обурює. а особливо обурює його лицемірство панів, їх знущання над кріпаками. саме вони, ці “добрі люди”, у раю “пекло розвели”: …з братами тихо живемо, лани братами оремо і їх сльозами поливаєм. читаєш ці слова й дякуєш богові за те, що живеш у родині, де є і тато, і мама, що не поневіряєшся серед чужих людей, живеш на волі й не знаєш, що таке кріпацтво, найми та голод. і тому дуже хочеться, щоб страшне минуле, у якому жив поет, ніколи не повернулося, щоб і надалі життя наше було щасливим, мирним і вільним.
Популярно: Українська література
-
alinaklochkova220.10.2022 21:54
-
vitsolodkiy04.07.2022 16:48
-
Малойоригинальный09.05.2022 12:46
-
hamsterizumkin06.09.2020 11:17
-
милуя04.08.2022 18:05
-
Zefirka0819.03.2023 12:20
-
ok68300022.05.2022 01:22
-
миккимаус189067723.02.2023 00:00
-
йврлгквы15.09.2022 21:53
-
Михалыч280610.02.2020 16:46