Информационные процессор​

Процессор — это «мозг» компьютера. Процессором называется устройство обрабатывать программный код и определяющее основные функции компьютера по обработке информации.

Конструктивно процессоры могут выполниться как в виде одной большой монокристальной интегральной микросхемы — чипа, так и в виде нескольких микросхем, блоков электронных плат и устройств.

Чаще всего процессор представлен в виде чипа, расположенного на материнской плате. На самом чипе написана его марка, его тактовая частота (число возможных операций, которые он может выполнить в единицу времени) и изготовитель.

В настоящее время микропроцессоры и процессоры вмещают в себе миллионы транзисторов и других элементов электронной логики и представляют сложнейшие высокотехнологичные электронные устройства. Персональный компьютер содержит в своем составе довольно много различных процессоров. Они входят в состав систем ввода/вывода контроллеров устройств. Каждое устройство, будь то видеокарта, системная шина или еще что-либо, обслужизается своим собственным процессором или процессорами. Однако архитектуру и конструктивное исполнение персонального компьютера определяет процессор или процессоры, контролирующие и обслуживающие системную шину и оперативную память, а также, что более важно, выполняющие объектный код программ. Такие процессоры принято называть центральными или главными процессорами (Central Point Unit — CPU). На основе архитектуры центральных процессоров строится архитектура материнских плат и проектируется архитектура и конструкция компьютера

Объяснение:

надеюсь вот это нужно долго писала:)

де цей край,

край золотий ельдорадо?

е. по

едгар аллан по — один із відомих письменників світу. але письменник незвичайний, письменник-інтелектуал, твори якого треба читати уважно, розмірковуючи, аналізуючи.

едгара по вважають майстром захоплюючої фантастичної новели і батьком детективного жанру в літературі. він досяг визнання як у поезії, так і в прозі. глибокі, майже енциклопедичні знання е. по з багатьох наук — літератури, , фізики, історії, біології — стали йому у пригоді під час написання багатьох творів.

славу "батька детективу" письменник зажив собі завдяки твору "золотий жук", бо попередників у нього в цьому жанрі літератури не було. конан дойл, агата крісті, жорж сименон — всі вони, а точніше їх герої, вийшли з едгара по.

з самого початку оповідання "золотий жук" автор знайомить нас із головним героєм — леграном, про якого ми дізнаємося, що він розумна, освічена, інтелігентна людина. добре знає фізику, , історію. колись був багатою людиною, походив із давнього гугенотського роду, але низка негараздів довела його мало не до вбозтва, і, щоб уникнути принижень, він виїхав з батьківщини і оселився на саллівеновому острові у штаті південна кароліна.

усі вважали його диваком. на острові легран полював, ловив рибу або ж ходив берегом моря, шукаючи різних мушлей та комах. якось його друг, автор оповіді, прийшов до леграна в гості й почув від нього розповідь про знайденого ним і донині невідомого науці жука. настрій у леграна був урочистий. а потім він якось замкнувся в собі. недарма всі вважали його меланхоліком і мізантропом.

дивіться також

"золотий жук" (повний текст)

біографія едгара аллана по

"так, він трохи заспокоївся, хоча попередня жвавість до нього так і не повернулася. проте легран уже не стільки хнюпився, як просто блукав десь думкою". що ж це було за блукання, "пригода думки"?

знайшовши на березі моря у старому човні цікаву знахідку, легран починає майстерно розгадувати складний тайнопис на пергаменті, за якого капітан піратів кід вказав місце захованих скарбів. це виявилося зовсім не простою справою: він ретельно вивчає пергамент, мобілізує всі свої знання з хімії, фізики, , використовуючи навіть теорію ймовірності, і все ж таки знаходить ключ до розгадки: йому вдається дешифрувати загадковий напис. це стало можливим завдяки винятковому складу розуму, аналітичним здібностям, логічному мисленню леграна.

а попрацювати довелося немало: очистити пергамент, нагріти його, відновити малюнок. легран точно встановлював зв'язок подій, зіставляв, розмірковував, підраховував кількість знаків у криптограмі, виділяв потрібне, доки нарешті прочитав таємничий загадковий напис: "добре скло в єпископовім заїзді на чортовім сідалі двадцять один градус і тринадцять хвилин північ-північ-схід головний сук сьома гілка східний бік стріляй з лівого ока мертвої голови пряма лінія від дерева через постріл на п'ятдесят футів". ну й що з цього випливає? загадка як була, так нею і залишилася. але думка леграна йде далі, розмірковує, що можуть означати ці слова: "єпископовий заїзд", "мертва голова", "чортове сідало"?

він і тут зумів відшукати зміст. і врешті-решт праця його була винагороджена: безцінні скарби капітана кіда були знайдені.

оповідання едгара по "золотий жук" — це гімн всемогутньому людському розуму.

"в едгарі по великий був поетом, а великий поет — ", — писав юрій олеша. і з цим висловлюванням я повністю згодна.