Аналіз твору Послухаю цей дощ. Підкрався і шумить.
Бляшаний звук води, веселих крапель кроки.
Ще мить, ще мить, ще тільки мить і мить,
І раптом озирнусь, а це вже роки й роки!
А це уже віки. Ніхто уже й не зна, в туманностях душі чи, може, Андромеди — я в мантіях дощу, прозора, як скляна, приходжу до живих і згадую про мертвих.
Цілую всі ліси скрипалю.
Він добре вам зіграв колись мою присутність.
Я дерево, я сніг, я все, що я люблю.
І, може, це і є моя найвища сутність
до ть будь ласка)
205
270
Ответы на вопрос:
Популярно: Українська література
-
KIMSEOLHYUN18.09.2022 19:51
-
Ritka12124.03.2022 20:05
-
Karinarikfeeet07.01.2020 05:27
-
polina125421.10.2020 03:25
-
Retyyyghiop05.06.2020 05:42
-
momreomgr26.11.2020 09:57
-
чинка230.08.2022 03:43
-
Xom9l4ok01.01.2020 15:04
-
Mas432303.04.2022 21:12
-
supervalad19.05.2023 14:03