Ответы на вопрос:
Інша любов переповнювала серце самійленка — любов до поезії. він безмежно вірив у те, що істинна поезія — із категорій вічних і існуватиме на землі доти, поки існуватиме людство. не вмре поезія, не згине творчість духа, поки жива земля, поки на ній живуть, поки природи глас людина серцем слуха, — клопоти крамарські її ще не заб'ють. на думку поета, саме поезія не дає приспати в людині розум, фантазію, мрію. і житиме поезія, допоки люди мріятимуть і прагнутимуть високо злетіти до зір чи зазирнути у незвідані краї. і навіть коли людство зчерствіє, перестане мріяти і дбатиме лише про їжу, "про дух забувши свій", саме поезія розбудить людей від ситого сну. бо така вона, суть людини: завжди хочеться чогось вищого, що й розбудить "рої забутих мрій". до проблеми місця поезії в суспільстві і долі поета, як виразника найвищих і найблагородніших прагнень людини, зверталися і звертаються поети усіх часів. кожен розкриває цю тему по-своєму. оригінальність вирішення цієї проблеми для самійленка міститься у трьох простих і водночас геніальних словах — "не вмре поезія". і поки на землі є ще одна сльозина, поезія її нащадкам передасть; і поки на землі ще втіха є невинна, поезія в її ще радощів додасть. сказано просто і зрозуміло. мене ці слова переконали. для себе вирішую, що до поезії треба ставитися більш уважно і шанобливо. а головне — треба вміти її почути. почути від першого і до останнього рядка. адже провідна думка в. самійленка міститься в останній строфі вірша. можливо, звучить трохи пафосно, але красиво і переконливо: а якщо людськості зла доля присудила діждатися колись життя свого кінця, то буде на землі останняя могила — останнього співця.
Популярно: Українська література
-
Zero0000015.08.2022 07:05
-
ranilgalimzyanov05.06.2020 08:28
-
вк201201.06.2020 23:38
-
eliseevivan26.08.2021 20:33
-
Alexbouk21.09.2020 20:29
-
adele97864531229.04.2020 10:17
-
annabragina1907.12.2021 12:36
-
1357901411.09.2020 13:34
-
inzhu12334513.06.2022 17:48
-
lena80860801.08.2021 23:23