Розкрийте історичне значення експедиції Ф. Магеллана​

Объяснение:

Ідея експедиції багато в чому була повторенням ідеї Колумба: досягти Сходу, тримаючи курс на Захід. Колонізація Америки ще не встигла принести істотних прибутків на відміну від колоній португальців в Індії, і іспанцям хотілося самим плавати до островів Прянощів і отримувати вигоду. На той час стало ясно, що Америка — це не Азія, але передбачалося, що Азія лежить порівняно недалеко від Нового Світу[1]. В 1513 році Васко Нуньєс де Бальбоа, пройшовши Панамський перешийок, побачив Тихий океан, названий їм Південним морем. З тих пір протоку в нове море шукало кілька експедицій. У ті ж роки португальські капітани Жуан де Лішбоа[pt] і Іштебан Фроїш дійшли приблизно до 35 ° пд.ш. і відкрили Ла-Плату. Вони не могли його серйозно досліджувати і прийняли величезний затоплений естуарій Ла-Плату за протоку [2]:125.

В 1515 році Іспанія послала експедицію з 3 суден на пошуки протоки на чолі з Хуаном Діасом де Солісом. Він досяг Ла-Плати і, висадившись на берег, почав дослідження на суші, але місцеві жителі його з'їли, і незабаром два уцілілі корабля повернулися в Іспанію [2]:125-126.

Ця впевненість зіграла важливу роль в плануванні їм експедиції, проте він був готовий до пошуків інших шляхів до Індії, якщо цей виявиться помилковим[1].

Ще в Португалії важливу роль в підготовці експедиції грав компаньйон Магеллана астроном Руй Фалейру[pt]. Він створив б обчислення довготи і справив обчислення, з яких випливало, що Молуккських островів легше досягти, вирушаючи на захід, і що ці острови лежать в півкулі, «що належить» Іспанії за тордесільяським договором[1]. Всі його розрахунки, як б обчислення довготи, згодом виявилися невірними. Якийсь час Фалейру значився в документах з організації плавання перед Магелланом, але в подальшому він все більше відтісняється на другий план, і командувачем експедиції призначається Магеллан. Фалейру склав гороскоп, з якого випливало, що йому не можна вирушати в експедицію, і залишився на березі[3].

его внешняя политика отличалась агрессивностью: в 101—102 гг. траян начал войну с даками, подчинил их себе; в 105—106 гг. еще раз напал на дакию и в 107 г. объявил ее римской провинцией. в честь побед траяна в 109 г. был воздвигнут монумент в , а в 113 г. в риме — колонна траяна высотой 33 м с рельефным поясом длиной 200 м. под турну-северином аполлодор построил для траяна первый постоянный мост через дунай, длина которого составила 1 км. в 106 г. набатейское царство было превращено траяном в провинцию аравия, в 114—117 гг. в войне с парфией он присоединил к риму армению и месопотамию, в 116 г. дошел до персидского залива, захватил ктесифон. однако волнения в тылу, прежде всего восстание евреев, остановили его дальнейшее продвижение в августе 117 г. в киликии (малая азия) на пути в рим траян скончался.

во внутренней политике траян охранял интересы сената, за что в 114 г. ему был дан титул optimus princeps (наилучший император). в 114 г. в г. беневенто была сооружена триумфальная арка траяна, на которой сохранилось богатое рельефное украшение, прославляющее траяна как императора рима и властелина римских провинций. императорскую власть траян еще больше укрепил путем расширения сети государственных учреждений, усиления армии и контроля за римскими провинциями. как тонкого политика траяна характеризует его переписка с плинием младшим, наместником в вифинии. в ней затрагиваются не только важные для того времени вопросы, но и второстепенные, например касающиеся отношений с христианами. траян заботился об укреплении границ империи вдоль рейна и дуная (лимес и вал в добрудже), основал новые колонии, например ульпия траяна (ксантен), новиомаг (неймеген), тамугади (тимгад). активное строительство (форум траяна с двумя библиотеками, базилика ульпия, строительство портов и прокладка улиц), дальнейшее увеличение учрежденных нервой алиментарных фондов, богатые пожертвования и роскошные зрелища — все это сделало траяна любимым даже в среде простого народа императором, но в то же время опустошило, несмотря на приток дакского золота, государственную казну.

его брак с плотиной оказался бездетным. траян усыновил адриана, который впоследствии стал императором. во время правления траяна римская империя максимально расширила свои границы и пережила период своего наивысшего расцвета. среди всех императоров траян был самым великим и одновременно последним завоевателем.