Значення знань з економічної географії для людини ​

Відомо, що пояснити шлях за до малюнка, схематичного плану чи географічної карти набагато простіше, ніж описати його словами.

Точне зображення земної поверхні на площині у певній картографічній проекції за до умовних знаків називають географічною картою.

На величезне значення карти вказували ще відомі географи-методисти ХІХ століття Н. Раєвський і А. Бризгалов: «карти потрібні для усвідомлення і кращого збереження в пам'яті географічних відомостей» і «щоб учень/студент...дивлячись на карту, робив правильні висновки...».

У 1928 році у своїй книзі «Район і країна» В.П. Семенов-Тянь-Шанський писав: «Карта є альфа і омега всіх географічних уявлень. Якщо в інших науках вона має тільки службове значення, в географії вона - все і без неї кроку ступити не можна. Вона важливіша не тільки від малюнків, але навіть важливіша від самого тексту, тому що говорить інколи набагато більше, яскравіше, наочніше і лаконічніше найкращого тексту кожному, хто вміє в ній розбиратися» [8].

М.М. Баранський назвав карту другою мовою географії, підкреслював, що карта є головним засобом у формуванні географічних уявлень і понять.

Прикладів широкого застосування карт у житті й діяльності людей можна навести дуже багато. Карта - це джерело знань, незмінний посібник у середній і вищій школі. Без карти неможливі експедиційні дослідження, туристичні походи, подорожі, мореплавство, промислове і сільськогосподарське будівництво та ін. Водночас карти є засобом масової інформації і пропаганди наукових знань [1].

Нині майже жодне дослідження у фізичній та економічній географії не обходиться без всебічного і глибокого аналізу картографічних матеріалів. Лише за до карт можна глибоко проаналізувати особливості природи і господарства, оцінити взаємозв'язки виробництва із сировинною базою і споживачами. Дуже важлива роль карти у процесі навчання учнів/студентів географії, історії, природознавства та інших наук. Карта в навчальному закладі так само необхідна, як підручник. Студенти/школярі навчаються характеризувати природу чи економіку держав та їх частин саме завдяки роботі з картою.

Карта в процесі навчання природознавства виконує дуже важливу психолого-педагогічну роль - сприяє упорядкуванню знань. Полегшує їх засвоєння і запам'ятовування. Ця роль зберігається за картою не тільки в школі, а й тоді, коли доросла людина поповнює свої географічні знання з книг, газет, журналів і т.п. При доброму знанні карти запас географічних знань буде збільшуватись. лол

Йе́ллоустонский национа́льный парк[3][4][5][6], Йе́ллоустон (англ. Yellowstone National Park) — международный биосферный заповедник, объект Всемирного Наследия ЮНЕСКО, первый в мире национальный парк (основан 1 марта 1872 года). Находится в США, на территории штатов Вайоминг, Монтана и Айдахо. Парк знаменит многочисленными гейзерами и другими геотермическими объектами, богатой живой природой, живописными ландшафтами. Площадь парка — 898,3 тыс. га.

Согласно археологическим данным, люди начали жить на территории, занимаемой парком, 11 000 лет назад. Современные исследователи впервые появились в регионе в 1805 году (участники экспедиции Льюиса и Кларка), но до 1860-х годов здесь не проводилось никакой хозяйственной или научной деятельности. В первые годы после возникновения парка он находился под управлением армии США, а в 1917 году управление было передано созданной за два года до этого Службе национальных парков.

На огромной территории парка находятся озёра, реки, каньоны и пещеры. Озеро Йеллоустон, одно из самых больших высокогорных озёр в Северной Америке, расположено в центре Йеллоустоунской кальдеры, самого большого супервулкана на континенте. Кальдера считается дремлющим супервулканом; он извергался с огромной силой несколько раз за последние два миллиона лет. Большая часть территории парка покрыта застывшей лавой; в парке находится одно из пяти существующих в мире гейзерных полей.

В парке растёт около двух тысяч видов растений, встречаются несколько сотен видов млекопитающих, птиц, пресмыкающихся и рыб, в том числе находящихся под угрозой уничтожения. Большая часть территории покрыта лесом, меньшая — степью. Каждый год случаются лесные пожары; около трети всех лесов выгорело в результате катастрофических пожаров 1988 года. В парке проложено несколько сот километров асфальтовых дорог, по которым осуществляется доступ посетителей. Имеются многочисленные возможности для активного отдыха.

Объяснение: