Особливості розвитку німецької літератури другої половини XX ст. Особенности развития немецкой литературы второй половины XX в.
мне буквально 8-10 предложений

Німецька література почала розвиватися з часів Лессінга, якого вважали і засновником. Роз'єднаність у країні не дала змоги розвиватися культурі і літературі зокрема.

На початку XX століття у Німеччині стрімко розвивалася промисловість. У 70-х роках у суспільному житті відбулися глибокі зміни. Такий підйом суспільного життя наклав відбиток і на літературу. Розвивалися нові художні напрямки: критичний реалізм, натуралізм, експресіонізм.Очолили боротьбу за демократичну та соціалістичну літературу встають письменники-антифашисти, які повернулися з еміграції: И. Бехер, Б. Брехт, А. Зегерс. Були і такі, що залишилися емігрантами на все життя (Е. М. Ремарк). Провідною темою в літературі стала антифашистська.У цей період розпочалася особлива драматургія, біля витоків якої стояв Б. Брехт. Він став засновником "епічного" театру.

З проголошенням НДР розпочався новий етап літературного розвитку. Особливістю розвитку нової літератури став її просвітницький характер. Відбувся стрімкий розвиток публіцистики, жанру есе. Поезія цього періоду була адресована широкому колу читачів і набула пісенної форми. Центральною темою літератури стала тема відповідальності, духовного відродження, "двох Німеччин". Провідним художнім методом виявився соціалістичний реалізм. Однією з найбільших трагедій стала війна. Знецінюючи найвищу цінність на землі - людське життя, вона була трагедією як для переможених, так і для переможців.Перша світова війна По-різному сприйняли війну письменники: надто гучними були гасла у кожній із воюючих країн, надто високі, священні інтереси пропонувалося захищати. Та одразу й однозначно заперечували війну Ромен Ролан, Леонгард Франк, Стефан Цвейг, Бертольд Брехт. Багатьом же розуміння антилюдяності війни та брехливості воєнної пропаганди далося пізніше. Трагічний досвід Першої світової війни по-своєму передали у творах ті письменники, які прийшли на війну молодими, сповненими надій, а повернулися із зруйнованими, знищеними старими ідеалами, не набувши нових.

Письменники, які започаткували цю літературу, самі належали до "втраченого покоління": вони, як і персонажі їх творів, брали участь у тій війні і постраждали від неї. Вони засудили війну, створили яскраві образи молодих людей, які були духовно і фізично покалічені війною. Кохання, фронтова дружба, забуття - ось що вони протиставляли війні. Однак це був ілюзорний підхід, а звідси песимізм, усвідомлення безглуздя життя. Усі вони не займались дослідженням характеру війни, причин, з'ясуванням фактів - їх цікавила доля молодого покоління, що стало "втраченою генерацією" для людства; історія душевних потрясінь, які викликала в серцях цих людей війна.У витоків літератури "втраченого покоління" стояли два титани світової літератури - Еріх-Марія Ремарк та Ернест Хемінгуей. Проте Ремарк, на відміну від Хемінгуея, про це, певно, й не здогадувався. У своїх творах вони відобразили і не-сприйняття навколишньої дійсності, й відчуженість людини від людини, і глибокий песимізм, спричинений жорстокою дійсністю.Особливості - показуючи як війна руйнує тіла і душі людей, їхні долі,письменники перетворили свої романи на романи-протести. Головна тема творів - доля молодого покоління, що стало жертвою Першої світової війни. Ненависть до мілітаризму і фашизму, до державного устрою, яке породжує жахливі війни. Всесвітньовідомими письменниками, які представляли німецьку літературу XX століття, стали, Брехт Е. М., Ремарк Г., Белль.

мальчик васютка из рассказа астафьева "васюткино озеро" хорошо знал тайгу и ходил по ней используя зарубки на деревьях. в тот злополучный день он отправился в лес за шишками и успешно обобрал два дерева. а потом ему повстречался глухарь и охотничий азарт взял верх над обычной осторожностью мальчика.

преследуя глухаря васютка не заметил как заблудился, потерял зарубки и не смог выйти к дому.

ему пришлось брести по тайге и ночевать в ней.

но васютка много знал о том, как следует вести себя в тайге и понимал, что должен выйти к реке. он знал как ориентироваться в тайге, мог развести огонь, имел ружье и мог добыть себе пищу.

он благополучно преодолел путь до берега реки и попутно нашел свое озеро.

выжить васютке те знания, которые он получил от родителей, храбрость, смекалка и надежда.