Регистрация
13381
Есть ответ 👍

Звертання 5-то классика до 4-то классика. До 9 речень. Заранее

206
359
Посмотреть ответы 1

Ответы на вопрос:

kavaii29
kavaii29
4,5(13 оценок)
Ще вчора сонечко гріло по-літньому. а сьогодні  вночі до мого міста непомітно вступила чарівниця-осінь. у буйні зелені крони дерев, осінь вже де-не-де вплела пасма жовтого листя.  молода берізка опустила додолу довгі коси-віти. а  вітер чеше, чеше їх, заспокоюючи красуню. не сумуй,  що незабаром опаде твоє листя.прийде весна — і на місці опалого листочка виростуть нові, молоді пагінці.ще пишніше розквітне твоя врода. кожний новий ранок зустрічає мене по-іншому:   то загорне у густий туман, то сипне за комір кілька  холодних краплинок осіннього дощу, то збадьорить  прозорою прохолодою. а інколи розщедриться ранок і зустріне свіжовимитим сонечком, скісні промені якого під самі повіки, ніби просять пробачення за своїх сердитих побратимів… я люблю осінь за її тихий смуток, що щемом озивається в серці, за важкі кетяги горобини, за срібні нитки бабиного літа, що дарують нам окрайчик літнього  тепла, за шерхіт опалого листя, який заспокоює отой  щем у серці. у садочках пахнуть достиглі яблука викохані щедрим літнім сонцем, вони вже не в змозі втриматися  на гілці, голосно гупають з віт, проливаючись липким  соком у холодну траву. — “не сумуй, — каже мені жовта гілка за вікном. —  мине осінь, пройде зима. пора згасання зміниться порою цвітіння”. і я не сумую, бо про це мене просила сама осінь сьогодні вночі. осінь, що завітала до мого міста.

Популярно: Українська мова