. Укажіть, де народився письменник П. Куліш:
а) у містечку Воронежі на Сумщині;
б) у містечку Новгороді-Сіверському на Чернігів¬щині;
в) у містечку Глухові на Сумщині;
г) у місті Києві.

2. Укажіть стилістичну манеру Марка Вовчка:
а) народництво;
б) сентименталізм;
в) романтизм;
г) реалізм.

3. Укажіть, якою мовою пише свої перші твори Марко Вовчок:
а) російською;
б) українською;
в) німецькою;
г) польською.

4. Укажіть, у чому полягає новаторство П. Куліша:
а) уклав перший український тлумачний словник;
б) започаткував романтизм;
в) створив перший в українській літературі істо¬ричний твір;
г) створив перший в українській літературі істо¬ричний роман.

5. Події якого історичного періоду описані в романі П. Куліша “Чорна рада?”
а) початок козаччини;
б) Хмельниччина;
в) Руїна;
г) Коліївщина.

6. Справжнє прізвище Марка Вовчка:
а) Чайка Дністровая;
б) Віра Лєбедєва;
в) Марія Вілінська;
г) Олена Пчілка.

7. Основною темою творів Марка Вовчка було:
а) змалювання романтичного кохання;
б) заклик до визвольної боротьби;
в) змалювання трагічної долі жінки-кріпачки;
г) змалювання природи України.

8. Вкажіть тему твору Марка Вовчка “Інститутка”:
а) розповідь про життя інтелігенції.
б) показ нестерпного становища селян, наростання стихійного протесту проти панів;
в) зображення солдатських буднів;
г) зображення життя міщан.

9. Від чийого імені ведеться оповідь у повісті Марка Вовчка “Інститутка?”
а) Катрі;
б) інститутки;
в) автора;
г) кріпачки Устини.

10. Який твір Марко Вовчок присвятила Т. Шевченкові?
а) “Козачка”;
б) “Два сини”;
в) “Інститутка”;
г) “Кармелюк”.

11. Укажіть джерело, з якого П. Куліш запозичив сюжетну основу роману “Чорна рада”:
а) “Літопис Граб’янки”;
б) “Історія русів”;
в) “Літопис Самовидця”;
г) народні думи та перекази.

12. Укажіть, яка психологічна деталь розкриває неоднозначне враження від Тура в романі П. Куліша “Чорна рада”:
а) руки;
б) очі;
в) сміх;
г) голос.

Укажіть, де народився письменник П. Куліш:

а) у містечку Воронежі на Сумщині;

б) у містечку Новгороді-Сіверському на Чернігів¬щині;

в) у містечку Глухові на Сумщині;

г) у місті Києві.

2. Укажіть стилістичну манеру Марка Вовчка:

а) народництво;

б) сентименталізм;

в) романтизм;

г) реалізм.

3. Укажіть, якою мовою пише свої перші твори Марко Вовчок:

а) російською;

б) українською;

в) німецькою;

г) польською.

4. Укажіть, у чому полягає новаторство П. Куліша:

а) уклав перший український тлумачний словник;

б) започаткував романтизм;

в) створив перший в українській літературі істо¬ричний твір;

г) створив перший в українській літературі істо¬ричний роман.

5. Події якого історичного періоду описані в романі П. Куліша “Чорна рада?”

а) початок козаччини;

б) Хмельниччина;

в) Руїна;

г) Коліївщина.

6. Справжнє прізвище Марка Вовчка:

а) Чайка Дністровая;

б) Віра Лєбедєва;

в) Марія Вілінська;

г) Олена Пчілка.

7. Основною темою творів Марка Вовчка було:

а) змалювання романтичного кохання;

б) заклик до визвольної боротьби;

в) змалювання трагічної долі жінки-кріпачки;

г) змалювання природи України.

8. Вкажіть тему твору Марка Вовчка “Інститутка”:

а) розповідь про життя інтелігенції.

б) показ нестерпного становища селян, наростання стихійного протесту проти панів;

в) зображення солдатських буднів;

г) зображення життя міщан.

9. Від чийого імені ведеться оповідь у повісті Марка Вовчка “Інститутка?”

а) Катрі;

б) інститутки;

в) автора;

г) кріпачки Устини.

10. Який твір Марко Вовчок присвятила Т. Шевченкові?

а) “Козачка”;

б) “Два сини”;

в) “Інститутка”;

г) “Кармелюк”.

11. Укажіть джерело, з якого П. Куліш запозичив сюжетну основу роману “Чорна рада”:

а) “Літопис Граб’янки”;

б) “Історія русів”;

в) “Літопис Самовидця”;

г) народні думи та перекази.

12. Укажіть, яка психологічна деталь розкриває неоднозначне враження від Тура в романі П. Куліша “Чорна рада”:

а) руки;

б) очі;

в) сміх;

г) голос.

Смерть утешает — увы! — и заставляет жить.

Объяснение:

Сонет «Соответствия» Шарля Бодлера критики считают своеобразным манифестом символизма. В его строках содержится главная идея этого движения: все материальные вещи являются символами иной реальности, внутреннего мира души, а потому между ними и душевными проявлениями могут и должны быть соответствия. Эти соответствия воплощаются в цветах, звуках, запахах. Эта идея нашла живой отклик в творчестве многих авторов.

Приверженцы различных поэтических течений отдавали должное Бодлеру как провозвестнику нового стиля, переводя это произведение на родной язык. Имеется несколько переводов «Соответствий», принадлежащих перу К. Бальмонта, В. Левика, П. Якубовича и других. Одним из самых известный считается работа Эллиса (псевдоним Льва Кобылинского, 1879–1947). Именно к ней мы обратимся для анализа стихотворения.

Сонет «Соответствия» был написан Бодлером предположительно в 1855 году. Стихотворение помещено в раздел «Сплин и идеал» сборника «Цветы зла» (1857). Интересно, что в любом издании книги оно всегда находится на четвертом месте цикла.

Стихотворение наполнено прекрасными метафорами. Например, Бодлер называет природу храмом живых колонн. Так в одном образе сливаются и преклонение перед красотой природы, и признание человеческого гения создать стройные архитектурные формы.

Уже в первом катрене произносится слово «символы». Это задает тон всему стихотворению – отныне все образы, встречающиеся читателю, следует понимать как отражения реальных вещей в духовном поэтическом мире. Там же содержится и намек на самого читателя:

Лесами символом бредет, в их чащах тонет

Смущенный человек, их взглядом умилен.

Основная мысль произведения заключена во втором катрене:

Как эхо отзвуков в один аккорд неясный,

Где все едино, свет и ночи темнота,

Благоухания и звуки и цвета.

Единственный аккорд для поэта воздвигает в его сознании целую вселенную, наполненную различными проявлениями мира. Каждое явление, будь то цвет или звук, порождает сонм образов, является символом чего-то аналогично ценного, но скрытого в иной реальности – воображении автора.

Особое значение Бодлер придает запахам. Предвосхищая научные открытия устойчивых связей между обонянием и памятью, он создает цепочки неразрывно связанных образов:

Есть запах девственный; как луг, он чист и свят,

Как тело детское, высокий звук гобоя.

Поэт подчеркивает тем самым, что достаточно одной нотки знакомого аромата, чтобы оживить в памяти череду воспоминаний. Думается, что эта тонко подмеченная Бодлером связь является еще и символом поэзии, которая одной строкой рождать в голове читателя целые миры.

Метки: Бодлер