Ответы на вопрос:
Особливу сторінку творчої спадщини Самійленка становлять сатиричні та гумористичні поезії, в яких поет висміює негативні риси земляків-українців, їх неробство та боягузтво, псевдопатріотичне базікання про "високі матерії". До такої тематичної групи належить і його вірш "Патріоти" (1899). Сюжет його двоє хлопців стояли і розмірковували, а точніше базікали, про "долю своєї землі". На словах вони "боронили" права народні, розмовляли "про окремість натури", "давність своєї культури", фантазували про те, як "дійде народ своїх прав". А третій хлопчина стояв собі мовчки, бо "він мовити красно не міг", але щиро вболівав за долю своєї безталанної України.
Вбачались йому патріоти
Із купою слів голосних,
А поруч мільйони голоти,
І темність, і вбожество їх.
Але поет не схвалює і поведінку третього юнака, хоч йому й болить безправне становище народу, його убожество, темнота. Автор вважає, що мало самого лише і співчуття. Справжній патріот той, хто не сидить склавши руки, а бореться за краше життя, захищає народні інтереси. Ця думка й є ідеєю твору.
Поезія написана тристопним амфібрахієм, римування перехресне.
У цьому сатиричному творі автор для показу двох протилежних позицій героїв застосовує антитезу: двоє розійшлися "веселі" — третій "стояв зажуривсь". Авторську позицію яскраво демонструє іронія, з якою Самійленко вживає слово "патріот": "вбачались йому патріоти із купою слів голосних". Цікавим здається і використання фразеологізмів: "Він докази всі наукові по пунктах як слід розложив"; "так двоє вели язиками роботу для краю свого", "в землю б поліг". Вживання мовних штампів (народні права, розложити по пунктах, вести роботу) героями-лжепатріотами підкреслює скоріше їх вміння "базікати", а не освіченість чи бажання працювати.
Вбачались йому патріоти
Із купою слів голосних,
А поруч мільйони голоти,
І темність, і вбожество їх.
Але поет не схвалює і поведінку третього юнака, хоч йому й болить безправне становище народу, його убожество, темнота. Автор вважає, що мало самого лише і співчуття. Справжній патріот той, хто не сидить склавши руки, а бореться за краше життя, захищає народні інтереси. Ця думка й є ідеєю твору.
Поезія написана тристопним амфібрахієм, римування перехресне.
У цьому сатиричному творі автор для показу двох протилежних позицій героїв застосовує антитезу: двоє розійшлися "веселі" — третій "стояв зажуривсь". Авторську позицію яскраво демонструє іронія, з якою Самійленко вживає слово "патріот": "вбачались йому патріоти із купою слів голосних". Цікавим здається і використання фразеологізмів: "Він докази всі наукові по пунктах як слід розложив"; "так двоє вели язиками роботу для краю свого", "в землю б поліг". Вживання мовних штампів (народні права, розложити по пунктах, вести роботу) героями-лжепатріотами підкреслює скоріше їх вміння "базікати", а не освіченість чи бажання працювати.
1)" и добротой можно сделать гораздо больше, чем гневом" 2) сказка. потому что это вымышленное произведение, повествующее о вымышленных событиях, вымышленных героях. так же тут "оживляются" не живые предметы: солнце и ветер. в данном случае сказка поучительная. смысл в последнем предложении.
Популярно: Литература
-
Tania123606.03.2021 05:53
-
leha201828.07.2021 10:46
-
Elviraelvira20012.01.2020 04:47
-
degtyarenko199914.02.2020 07:25
-
akrikay1331.01.2022 07:41
-
daniiltarasenko914.06.2023 23:31
-
konstantin4212705.05.2021 07:27
-
niminol08.09.2022 09:37
-
Vlada2005Bee24.01.2021 04:03
-
PolinaZaichko040327.05.2022 21:36