Ответы на вопрос:
за вiкном сутенiє. ще й не пiзня пора, а голий, безлистий присмерк сповив наше мiсто, мою вулицю.
якось сумно… але чому? чому так важко на серцi?
дивлюсь у вiкно, i лише голе вiття видзвонює якусь тужну пiсеньку i ще робить якийсь нерозгаданий рух. синьою плямкою визирнуло небо з-за хмар, нiби перед грозою, i знову сховалось у сиву куряву, не бажаючи бачити голої землi.
а отой ключик лелечий… не надiялась його побачити сьогоднi, зовсiм не надiялась. а вiн пролетав спокiйно, не поспiшаючи, в останнє прощаючись з казковою долиною, у якiй сховано нашу вулицю. як нiколи, в таку пору на вулицi тихо, наче трохи задушно. а лелеки летять
i летять, щезаючи з виду, лишаючись тiльки цятками на небi. ой, як тяжко покидати рiдну землю!
стало шкода менi лелек. адже їм так далеко летiти. я б до хати їх всiх запросила. з ними разом чекала б весну. i чомусь захотiлося заспiвати отiєї тужливої пiснi про лелек.
так шкода менi золотої осенi, що швидко втекла до лiсу, затрiпотiла золотим листом, струсила його i заснула. заснула на рiллi. чекає, поки бабуся-зима пухнатою ковдрою вкриє, розкаже зимову казочку…
прощавай, золота осене!
Популярно: Українська література
-
tim242411.12.2021 10:10
-
karina94123.01.2020 02:26
-
123456789085708.04.2022 17:08
-
никокотрик16.05.2022 08:45
-
oladushek2002oy6bqn25.03.2022 06:25
-
bukshtanovich2022.09.2022 22:40
-
BroKeNxHeArT06.02.2022 16:14
-
Мұғалімpvl27.06.2023 14:34
-
MarcoMCorejz26.02.2023 12:30
-
marinaovechkina13.02.2022 16:45