sqerrr
29.03.2021 00:48
История
Есть ответ 👍

У наслідок якої події більшість українських земель відійшло до скаду Великого князіства Литовського

284
411
Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

Ариша337
4,5(24 оценок)

Одними з перших на українські землі рушили литовські князі. Литовські племена, що займали лісисті місцевості в басейні Вісли, Німана й Двіни, до середини XIII ст. не мали власної державної організації. Процес об'єднання литовських племен був обумовлений, з одного боку, розкладом родового ладу, з іншого – напруженою боротьбою з сусідами та загрозою повного знищення з боку німецьких лицарів. Засновником Великого князівства Литовського був Міндовг (1230–1236 pp.), який у середині XIII ст. об'єднав під своєю владою Аукштайтію, Жемайтію, частину Ятвягії та оволодів частиною західноруських (білоруських) земель. На початку 1260-х pp. Міндовг зробив спробу захопити також Чернігово-Сіверщину.

Швидке зростання Литовської держави починається за Гедиміна (1316- 1341 pp.). Добре зміцнивши тили, він узявся за розширення своїх володінь. Цьому сприяло те, що литовські князі ретельно подбали про розбудову військової справи. Вони поставили за правило: хто має землеволодіння, той мусить служити у війську; хто ж відмовляється від військової повинності, у того слід забирати землю. Це правило поширювалося на всі суспільні верстви – від князів до селян. Отже, Литва на той час мала велике організоване військо. Гедимін завершив приєднання білоруських земель, розпочате його попередниками, і приступив до приєднання південно-західних руських (українських) земель. Зокрема, виявом литовських претензій на українські землі було те, що після смерті Юрія II Болеслава на Волині князювання перейшло до сина Гедиміна Любарта, який вважався також галицько-волинським князем. Експансія Литви на схід і північ Русі наштовхнулась на сильний опір з боку Московського князівства, яке зміцніло за Івана Калити (1325–1340 pp.). Вирішальна роль у захопленні українських земель належить сину Гедиміна – Ольгерду (1345–1377 pp.). Поступове витіснення татар литовцями спричинило включення Чернігово-Сіверщини, Київщини і Переяславщини до складу Литовської держави. До кінця 40-х pp. XIV ст. у сфері литовського впливу опинилося також Поділля. У сучасній історичній літературі підпорядкування Литвою руських земель розглядають не як завоювання, а як "мирне приєднання". Причини цього були такі:

• Успіху литовців сприяло те, що руські землі були ослаблені золотоординським пануванням.

• Більшість місцевого населення розглядало литовців не як завойовників, а як визволителів від татар.

• Руські князі та боярство не намагалися боротися з литовцями, а в більшості випадків добровільно визнавали їхню владу.

• Золота Орда в цей час була ослаблена боротьбою за владу і усобицями між ворогуючими ордами.

Вирішальним у підкоренні українських земель Литві став 1362 р. Цього року військо трьох сусідніх народів – литовського, українського та білоруського – розгромило військо монголо-татар на Синіх Водах, давши початок звільненню українських земель від монгольського іга.

Політичні наслідки битви на Синіх Водах (1362):

• Територіальні межі Золотої Орди було відсунуто в пониззі Дністра й Південного Бугу до прибережної смуги, а на Дніпрі – до порогів.

• Суттєве послаблення політичного впливу татарських орд, розташованих на захід від Дніпра, і загострення суперечностей в Золотій Орді.

• Переважна більшість українських земель була закріплена за Литовською державою.

goroskopy
4,5(77 оценок)

Вообще, до сих пор точно неизвестно, что произошло тогда на сенатской площади. версия, выработанная советскими несет слишком большой идеологический навес. внепартийные рисуют совсем другую картину тех событий. надо понимать, что никто из декабристов не мыслил категориями классовой борьбы, пролетариата, крестьянства, буржуазии. соответственно, выдвинуть партийную программу в современном понимании они в принципе не могли. если рассматривать декабристов, как участников движения, существовавшего длительное время, предшествующее восстанию, то достаточно легко заметить, что такого движения, как целостной политической силы не было. были отдельные группки молодежи, преимущественно офицерской, которые собирались на клубной основе поговорить о политике. все соглашались с необходимостью политических реформ. однако единой программы будущего устройства страны у них не было. идея отказа от монархии пользовалась поддержкой только у самых больших радикалов, которых было не так уж и много. начало традиции собираться в тайные общества и вести разговоры о политике было положено во время похода российской армии во францию в 1812 - 1814 гг. и имело своим прототипом французские масонские ложи. эти "тайные общества" объединялись и распадались, их состав был непостоянным. события на сенатской площади 14 декабря 1825 г. стали возможны только потому, что возникло по факту двуцарствие. наследники константин и николай никак не могла решиться не то занять трон, не то отречься от престола. в общем, возникла совершенно невероятная ситуация, когда оба претендента одновременно объявили о своем намерении наследовать престол и в то же время отказаться от прав на него. генерал-губернатор санкт-петербурга милорадович сначала убедил николая павловича отказаться от прав на престол, а потом пошел убеждать собравшихся на сенатской площади, что лично видел отречение от престола константина павловича. декабрист каховский в этот момент застрелил милорадовича из пистолета. в общем, создается впечатление, что события на сенатской площади - это полная неразбериха, в которой участвовали разнородные группы офицеров, у которых были совершенно различные представления о будущем россии.  разогнано восстание было на французский манер, применением артиллерии. впервые такую тактику борьбы с восставшими использовал наполеон в 1795 для подавления восстания роялистов в центре парижа. артиллерией тогда командовал капитан мюрат, который в следующем, 1796 г. стал бригадным генералом. после подавления восстания на сенатской площади, назначенным следствием была выделена группа особенно радикальных настроенных дворян. это были люди, открыто говорившие о возможности цареубийства в ходе восстания. они и были наказаны со всей суровостью. остальных - пожурили, некоторых со всей строгостью пожурили, а некоторых даже как-то по-отечески. политическая россии была законсервирована на тридцать лет. думаю, что бы добиться своих целей декабристам следовало пройти путь политического становления, что прошла политическая партия большевиков в конце 19 - начале 20 века. начать с выработки единой политической программы, и через цепь парламентских дискуссий поставить вопрос о захвате власти вооруженным путем.

Популярно: История