Регистрация
тайфун78
Есть ответ 👍

Твір на тему мій улюблений літературний герой балов

170
296
Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

Valentinka14485
Valentinka14485
4,5(100 оценок)

Я дуже люблю читати твори зарубіжних письменників, зустрічатися з багатьма цікавими літературними героями. Та найбільше мені сподобався Ебенезер Скрудж — персонаж "Різдвяної пісні у прозі" Чарлза Діккенса. Ви здивовані? Так, сподобався, хоча він такий похмурий, непривітний, жорстокий.

Перша зустріч з ним не віщує нічого доброго. Цей чоловік ні з ким не вітався, був дуже скупий. Бажання стати багатим посту-пово зруйнувало його серце, затьмарило розум. Навіть двір і дім були у темряві.

Він не спілкувався з родичами. Та коли з'явилася тінь його єдиного друга і компаньйона Марлея, усе змінилося на краще. Яков дуже сподівався на це, тому і влаштував зустріч Скруджа із трьома духами Різдва.

Першим прийшов дух минулого Різдва. Під час подорожі з ним Ебенезер Скрудж зрозумів, що у минулому він був добрішим. А коли побачив самотнього хлопчика, який сидів у великому темному будинку, то аж заплакав. Та раптом за тим хлопчиком приїхала сестричка і забрала його додому. Вона йому так раділа! Дівчинка була дуже мила, щира. Удома на нього чекали смачна вечеря, тепла хата і сім'я. Було ще декілька приємних зустрічей, які зігрівали серце Скруджа, поступово перемагаючи крижаний холод.

Наступним з'явився дух теперішнього Різдва. Він привів Скруджа до писаря Боба Кретчита. За столом сиділа велика родина. Всі сміялися, веселилися. Та коли Боб запропонував тост за здоров'я Скруджа, сміх відразу припинився. Дружина Кретчита сердито зауважила, що не заслуговує на це така жорстока людина, але трохи пізніше вона погодилася з чоловіком. Вразили старого відлюдника і діти писаря.

Дух повів його й до племінника Фреда, який впевнено говорив, що дядько виправиться обов'язково і стане добрим чоловіком.

Нарешті, з'явився третій дух. Але він був занадто мовчазний. Скрудж почув про якогось померлого, намагався дізнатися, про кого йдеться. Раптом на цвинтарі зрозумів, що перед ним — його покинута могила.

Ебенезер Скрудж прокинувся у ліжку. Обличчя було заплакане. Радість переповняла його серце. Веселий підійшов він до вікна. Це було справжнє переродження старого: він з усіма вітався, навіть купив Бобові великого індика. Скрудж допоміг Тайні Тімові вилікуватися і ще зробив багато чого доброго.

Цей герой мені дуже сподобався, тому що він зрозумів свої помилки і виправився. Я рада, що автор дав йому таку чудову можливість. Щаслива кінцівка твору переконує нас, що у цьому житті усе залежить від самої людини, тобто від нас.

НацуЛюси
НацуЛюси
4,8(60 оценок)
Водній країні жив талановитий поет. його пісні розходилися по сьому світу, були й порадою й розвагою. якось поет лежав у гаю прямо на стежині. а тут їде лицар на полювання, кричить, щоб звільнили дорогу. поет відповів, що так від нього втечуть рими-соколята, і якими він може вполювати кого завгодно й що завгодно, тому нехай верхівець сам зверне. лицар розсердився, але звернув, сказавши, що не хоче зв'язуватися з божевільним. гурт мисливський за цілий день нічого не вполював, і лицар сам повертався стежиною. побачивши поета, посміявся, що той, напевне, чекає гостинця. поет же відповів, що в нього є більше багатство — поле, небо, синє море і його думки, які скрізь гуляють на волі. граф засміявся й сказав, що віддав би увесь той химерний, таємний світ за справжнє графство й замок. коло них зібралася сільська молодь послухати поетових пісень, заслухався й лицар, подивувавшись, яка ж велика сила слова. якось приїхав лицар бертольд до поета й попросив йому завоювати серце прекрасної донни ізідори. поет написав серенаду, лицар проспівав її, здобув прихильність дівчини й одружився з нею. на весіллі було багато людей, тільки поета забули запросити. пройшов час. король послав військо на чолі з бертольдом на війну. спочатку йому щастило, а потім лицарство потомилося, стало ремствувати, ніяк не могло взяти бусурманське царство. почали нарікати на графа, навіть кинулись до зброї. але тут виступили співці й проспівали про боягузів. військо засоромилося, кинулося на штурм і здобуло перемогу. бертольд повернувся зі славою та багатством, але одразу ж забув про обіцяну нагороду для поета, який склав ті підбадьорюючі пісні. пройшло багато часу. бертольд зажив щасливо разом із дружиною, був справедливим і добрим паном. але розкішне життя вимагало коштів, тож граф почав уводити різні мита, панщину, податки. люди жили, як у пеклі. одного разу пан почув, що по місту ходять співці й закликають до непокори. бертольд здогадався: ці бунтівничі думки — від його знайомого поета, і відправив до нього слуг. посланці передали, що граф нагородить його, якщо він стане придворним поетом і припинить підбурювати людей. поет відповів, що не хоче надіти на вільні руки золоті кайдани. тоді граф звелів посадити поета в темницю, де той і загинув. але залишилися його молоді нащадки, які продовжували боротися з нащадками графа проти «діла соромного» виступає «слово праве». а коли це змагайня скінчиться, закінчиться й давня казка і настане «правда нова». це найстисліший переказ який я зміг написати

Популярно: Українська література