ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ "ОСНОВИ УКРАЇНСЬКОЇ ПУНКТУАЦІЇ."

Вправа 1. Визначити типи розділових знаків у реченнях (видільні чи віддільні). З’ясувати пунктуаційні правила. Усно перебудувати речення, щоб змінився тип розділових знаків

1. Повітря в горах дуже прозоре, отже, і видимість тут стала набагато краща, ніж на рівнині (О.Г.). 2. Найдовше сніг тримається у затінках або у ровах, присипаний листям чи землею (Є.Г.). 3. Колісників Кут, колись графське гніздо, тепер його (П.М.). 4. Глянула жінка на Гната, на охорону і, побілівши, злякано заточилася на обочину (М.С.). 5. Ой Дніпре, мій Дніпре широкий та дужий, багато ти, батьку, у море носив козацької крові (Т.Ш.). 6. Я сьогодні, даруйте, не зможу прийти. Відверто кажучи, набридло засідати (М.Р.). 7. Палкий патріот і переконаний співець дружби народів, Павло Григорович Тичина з незмінною ніжністю говорить і про Горького, і про Коцюбинського, і про Гурамішвілі (М.Р.). 8. Сповнений любові, я іду по вулиці вузькій (В.С.). 9. Гарно, нічого й сказати, вмієш ти слова складати (І.Ф.). 10. Я не маю наміру розповідати вам, яке це щастя – справжня дружба (М.В.).

Вправа 2. Поставити, де потрібно, тире між підметом і присудком.

1. Чужа душа то тихе море сліз. Плювати в неї гріх тяжкий не можна. 2. І кожен фініш це по суті старт. 3. А я вже як на трапі. 4Життя серед людей це та ж кімната сміху (Л.К.). 5. Молодість буйність а старість не радість. 6. Гусь свині не товариш (Н.тв.). 7. У тебе один засіб плакати. 8. Чесність з собою це гармонія думок почувань досвіду це сила і цільність. 9. Вульгарність не відповідь. 10. Хіба все те не дурниця в порівнянні з цим. 11. Я не бог і не камінь (В.В.). 12. Твоя мова співочий струмок (П.Т.). 13. Поле що безкрає море (П.М.). 14. Брови у неї як чорні шнурочки. 15. Всі вулиці в Вербівці ніби обсаджені вербами (Н.-Л.).

Вправа 3. Виділити однорідні та відокремлені члени речення. Поставити відповідні розділові знаки

1. Ранок починався тихий та лагідний все навколо і трави і дерева і кущі наче завмерло умліваючи в передденній вільготі (Ю.С.). 2. Жде мати не діждеться журиться сподівається. 3. Мелашка стояла коло неї ні жива ні мертва. 4. Мелашка була потрібна в господі як робітниця (Н.-Л.). 5. Пахло васильками натиканими за сволок і татарським зіллям розкиданим на чисто вимитій підлозі. 6. Такі ж зорі миготіли в численних лампадках в яких замість оливи горіли свічки (П.П.). 7. Остап стояв вагаючись (М.К.). 8. Дмитро дужий лихий стікаючи живими струмками вскакує в димну з роями іскор ріку. 9. Жінка заметушилася наводячи порядок а Гнат посміхаючись став біля порога схвально придивляючись до постаті і свіжого обличчя молодиці (М.С.). 10. Осяяний сонцем перед нами розкрився зовсім інший світ (О.Д.). 11. Одарка молода й весела молодиця слухаючи ті нерадісні речі сумувала (П.М.). 12. Жорстока невблаганна і лукава вона була як мачуха мені (Л.К.).

119

445

Посмотреть ответы 1

Ответы на вопрос:

MiniCreeper55

Українська мова

4,6(6 оценок)

Час минає. секунда за секундою у дні, дні переходять у роки. діти підростають, дорослішають, потім старіють. у них підростають уже свої діти та онуки. за мірками історії всесвіту лише хвилина відділяє нас від трипільського гончара, що робив перші глиняні глечики. глечики і досі роблять такими, та хто згадає того гончара? історія пам’ятає правителів і воїнів, поетів і музикантів. інколи лишаються на її сторінках імена простих людей, що здійснили щось видатне. час іде. історія плине. живучи день у день, , ідучи в школу чи на роботу, ми не замислюємося, яке, власне, коротке наше життя. і що (хто б там чого не казав) воно у нас одне. і, марнуючи час, ми марнуємо своє життя. дуже довгі вагання. гонитва за тим, що дає нам хліб і можливість нормально прожити, — за грошима. дріб’язкові сварки і бездумне цілоденне сидіння перед телевізором. це все марнує наш час, розмінює дорогоцінне золото хвилин і годин, які можна було б прожити інакше. у народі кажуть: якщо ти посадив дерево — ти не марно прожив своє життя. не обов’язково усім садити дерева. але робити добрі справи, завжди пам’ятати про те, що саме ми, теперішні, творимо наше майбутнє і майбутнє наших дітей, — обов’язково. мудрий, але теж змарнований, розміняний вислів: «життя дається нам усього лише раз. і прожити його треба так, щоб не було соромно за даремно минулі роки». це не значить — боротися за щось. бо боротися — то завжди ламати. це значить — творити. робити добро. немічним і літнім людям. читати хороші, мудрі книги. прислухатися до старших. не сваритися з мамою. завжди пам’ятати своїх батьків, їм. в ідеалі виростити добрих, розумних дітей. це і значить прожити своє життя не марно, не втратити з нього ані хвилини.