1. Яке видання творів Т. Шевченка було надруковане з присвятою Марку Вовчку?
А «Гайдамаки» 1841 р.; Б «Кобзар» 1840 р.; В «Кобзар» 1860 р;
Г «Букварь южнорусский» 1861 р.; Д «Живописна Україна».
2. Марко Вовчок протиставляє аристократизм за духом аристократизму за походженням через такі образи
А Прокопа й Назара Б полковника й полкового лікаря В бабусі й Катрі
Г старої пані й інститутки Д Устини й інститутки

Відповідь:Про атрибутування окремих видань творів Т.Шевченка у колекції МКДУ

30 грудня 2010 · Марія Антонівна Корнійчук · наукова конференція «Українська писемність та мова у манускриптах і друкарстві»

В історії українського життя літературна і мистецька спадщина Тараса Шевченка займає особливе місце і є одним із найцінніших національних надбань. Тому наявність у музейній колекції його прижиттєвих видань або оригінальних мистецьких творів додає їй значимості та унікальності.

Як відомо, за життя Тараса Шевченка його твори окремими збірками виходили вісім разів: «Кобзар» (1840), «Гайдамаки» (1841), «Тризна» (1844), «Гамалія» (1844), «Живописная Украина» (1844), «Чигиринський Кобзар і Гайдамаки» (1844), «Кобзар» (1860), «Букварь южнорусский» (1861).

У колекції Музею книги і друкарства України є чотири прижиттєві видання, окремі посмертні видання другої половини ХІХ ст., рідкісні вже на сьогодні видання першої половини ХХ ст., довоєнні та післявоєнні видання, видання т.зв. періоду розвинутого соціалізму та сучасні видання творів Шевченка – загалом близько чотирьохсот назв видань.

Під час підготовки каталога «Видання творів Тараса Шевченка і графічна шевченкіана у колекції Музею книги і друкарства України» було проведено їх огляд і звірку.

Найпершу увагу, безперечно, спочатку звернено було на перше видання «Кобзаря» 1840р. (Др-1038), яке згідно опису (Шевченко Т.Г.Кобзарь Т.Шевченка. - Спб.: Тип. Е.Фишера, В 1840. – 114с., 19 см) вважалося оригінальним. Заборона і вилучення творів Шевченка після його арешту 1847 року зробили це видання ще за життя Шевченка раритетом. На сьогодні у світі збереглось лише кілька першодруків «Кобзаря» 1840року. Як свідчать фондова документація, книжку було закуплено у 1977р. у Шеремет В.М. (Ужгород) як оригінальне видання «Кобзаря» Т.Шевченка 1840року.

Перший «Кобзар» Шевченка вийшов невеликим накладом – більше тисячі примірників. Видання було дуже скромне і водночас дуже ошатне. Книжка була середнього формату у м”якій синій паперовій обкладинці. Надрукована на гарному папері чітким шрифтом. Був продуманий розподіл тексту на частини. Кожен твір розпочинався зі спуску на непарній сторінці. Назва кожного твору з присвятою була надрукована на окремому шмуцтитулі. Шрифти шмуцтитулів гармонійно підібрано до основного шрифту книжки.

На фронтиспісі – ілюстрація «Кобзар з поводирем» роботи Василя Штернберга. З офортом вдало поєднується титульна сторінка – напівсвітлим шрифтом набрано назву «Кобзарь».

Для встановлення оригінальності музейного примірника було проведено експертизу - порівняння його із оригінальним примірником «Кобзаря», що зберігається у Відділі рукописів і текстології Інституту літератури ім.Т.Г.Шевченка НАН України (ф.1, од.зб.533).

У результаті порівняння цих двох видань виявлено: Офорт В.Штернберга «Кобзар з поводирем», вміщений на фронтиспісі, у оригінальному виданні на 1мм більший за той, що на музейному примірнику; велика також різниця у насиченні чорного кольору і чіткості відбитку – більш насичений колір у оригіналі і чітке зображення штрихів; сіро-чорний колір і дещо розмитий рисунок у нашому виданні. Папір, на якому надруковано «Кобзар» 1840р. - якісний, тонкий, без водяних знаків. Блок рівний, обрізаний. Папір у виданні (Др-1038) також без водяних знаків, але нижчого ґатунку, з волокнами. Блок з нерівними краями, погано обрізаний.

Шрифти на титулі, шмуцтитулах і шрифти текстові в оригінальному примірнику – насиченого чорного кольору, дещо видовжені, порівняно із шрифтами музейного примірника.

Пояснення:

1)а 2)а

Объяснение:

25 серпня 1939 Народився в селі Петрушин на Черніговщині в хліборобській сім’ї.

1962 Дрозд видав першу книжку новел та оповідань «Люблю сині зорі» і одразу був прийнятий до Спілки письменників України.

1966 «Білий кінь Шептало»

1967 «Маслини»,«Семирозум»

1968 Закінчив факультет журналістики Київського університету. Працює у різних періодичних виданнях, зокрема, в республіканських газетах «Молодь України», «Літературна Україна», видавництві «Радянський письменник »та ін.

1974 «Ритми життя», «Ирій»

1979 «Дорога до матері» — про родину академіка О. Богомольця.

1983 «Інна Сіверська, суддя»

1983–1985 Перший головний редактор журналу Київ

1985 «Спектакль»

1987 «Добра вість»,«Новосілля»,«Так було, так буде»

1992 Лауреат премії ім. Т. Г. Шевченка

1994 Автобіографічна «повість-шоу» «Музей живого письменника…»

23 жовтня 2003 Письменник помер у місті Київ.