Завдання №1
Яка подія відбулася у рік початку Другої світової війни:
А
захоплення німецькими військами Данії
Б
приєднання до СРСР Бессарабії
В
закінчення війни СРСР проти Фінляндії
Г
капітуляція Франції
Завдання №2
Японія відмовлялася від будь-яких претензій на Курильські острови, Південний Сахалін Тайвань, визнавала незалежність Кореї – це рішення, ухвалені під час роботи
А
Тегеранської конференції (1943р.)
Б
Ялтинської конференції (1945р.)
В
Паризької конференції (1946р.)
Г
Сан-Французької конференції (1951р.)
Завдання №3
Час перебування при владі якого президента США охарактеризовано в уривку редакційної статті газети «Нью-Йорк таймс»:
«Перший строк на посаді присвятив відновленню впевненості Америки у своїх силах. Він звертався до традицій і оптимізму народу, до американської мрії, уважаючи своїм головним завданням зміцнення економіки та воєнної могутності США. Це супроводжувалося конфронтаційними промовами на адресу СРСР… Здавалось, що найважливішим був його антикомунізм і його репутація «яструба», який вважав Радянський Союз «імперією зла», яка має бути знищена…»?
А
Р.Рейгана
Б
Д.Ейзенхауера
В
Дж. Кеннеді
Г
Г.Трумена
Завдання №4
Реалізація якої програми мала на меті: «…надати дружню до вропі для її економічного відновлення та відродження працюючої світової економіки, щоб забезпечити появу умов, за яких можуть існувати незалежні суспільні інститути»?
А
«план Юнга»
Б
«план Дауеса»
В
«план Маршалла»
Г
«план Бріана-Келлога»
Завдання №5
Що було характерним для процесу післявоєнної відбудови народного господарства СРСР (1945 – початок 1950-х рр..)?
А
пріоритетний розвиток сільського господарства та інфраструктури
Б
використання фінансової до США та країн Західної Європи
В
спрямування основних ресурсів держави на розвиток соціальної сфери
Г
першочергове відновлення роботи важкої промисловості та енергетики
Завдання №6
Вкажіть країну, в якій проводилася політика докорінної економічної перебудови, яка увійшла в історію як "великий стрибок ":
А
Південна Корея;
Б
Індія;
В
Японія;
Г
Китай.
Завдання №7
Установіть відповідність між подіями та їхніми результатами і наслідками:

1
революція в Угорщині (1956р.)
2
Берлінська криза (1961р.)
3
політична криза в Польщі (1980 – 1981рр.)
4
«оксамитова революція» в Чехословаччині (1989р.)

А
спорудження бетонного муру навколо західної частини міста, загострення протистояння між СРСР і США
Б
запровадження в країні воєнного стану, придушення страйків, погіршення економічного становища
В
демонтаж Берлінського муру, проведення демократичних виборів, обєднання двох німецьких держав
Г
радянська інтервенція, зміна керівництва країни, проведення політичних і економічних реформ
Д
усунення комуністів від влади, проведення демократичних виборів, ринкових економічних реформ

Завдання №8
Установіть послідовність створення міжнародних інституцій ХХст.
А
Організація Об'єднаних Націй (ООН)
Б
Організація Варшавського Договору (ОВД)
В
Організація Північноатлантичного Договору (НАТО)
Г
Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ)

Завдання №9
Позначте напрямок діяльності ЮНЕСКО – міжнародної організації, спеціалізованої установи ООН:
А
надання до країнам, що розвиваються, у справі покращення умов життя дітей, захисту їхніх прав;
Б
забезпечення врегулювання проблем біженців, надання їм міжнародного правового захисту та матеріальної до В
моніторинг стану довкілля, координація міжнародного співробітництва по ліквідації екологічних катастроф;
Г
розширення співробітництва народів в галузях освіти, науки, культури та інформації.
Завдання №10
Установіть послідовність науково-технічних досягнень другої половини ХХ ст.. в галузі освоєння космосу:
А
політ Ю.Гагаріна на космічному кораблі «Восток»
Б
перше стикування в космосі кораблів «Аполлон» (США) і «Союз» (СРСР)
В
висадка на Місяць астронавтів Н.Армстронга і Е.Олдріна
Г
запуск першого штучного супутника Землі
Завдання №11
Назвіть основні етапи європейської інтеграції. Коротко схарактеризуйте їх.
Завдання №12
З’ясуйте позитивні і негативні наслідки «Брекситу» для Великої Британії та ЄС.

Сказать, что руководство СССР были дураки — можно. Но ведь это не так

Сталинские депортации народов СССР (прибалтов, крымских татар и др.) сейчас принято объяснять жестокостью и мстительностью тирана. А давайте попробуем с логической точки зрения…

Во-первых, определимся: депортации придумал вовсе не Сталин. Удаление от линии фронта «неблагонадежных» народов — обычное дело в военной практике всех стран мира.

Происходит оно с разной степенью жесткости — от щадящих административных высылок до тотального уничтожения.

И тут тоже — не Сталин поставил рекорд. Турки в начале Первой Мировой вырезали своих неблагонадежных армян под корень. Австрийцы загнали неблагонадежных галицийских русинов в лагеря смерти — Талергоф и Терезин, откуда мало кто вернулся живым.

«Кровавый» Сталин поступал иначе — он перемещал народы по обширной территории СССР.

Зачем это ему было нужно? Прикинем: начинается (уже идет, только что закончилась) война. Все хозяйство работает в предельной степени напряжения, каждый человек, каждый литр горючего, каждый железнодорожный вагон на счету…

И тут вождь с какого-то «бодуна» принимает решение: а давайте-ка переселим пару сотен тысяч какого-нибудь народа куда-нибудь на пару-тройку тысяч километров… Народное хозяйство встает на уши: от нужд фронта и ВПК отвлекаются десятки тысяч людей (военных, милиции, администраторов, транспортников, снабженцев), сотни поездов начинают таскать через пол страны несчастных людей с их скарбом вместо того, чтобы возить уголь, сталь, танки и снаряды…

Далее: та территория, откуда целый народ вывезен, становится непроизводительной надолго. А та территория, куда этот народ привезли, тратит драгоценный ресурс на прием и элементарное обустройство приехавших. Сколько эти переселения народов тогда стоили в деньгах — посчитать трудно. Но удар по экономике страны однозначно был сильным.

Дети в подобных случаях задают во Дядя, ты — дурак?»

Сказать, что руководство СССР были дураки — можно. Но ведь это не так. Дураки не выигрывают войн. Особенно мировых. Значит, в действиях Сталина была логика. Какая?

Попробую объяснить ее на самом характерном примере — депортации крымских татар в Узбекистан весной 1944 года.

Вы ж, надеюсь, в курсе, что крымские татары активнейшим образом поддержали немецкую оккупацию? Командующий 11-й немецкой армией генерал-полковник фон Манштейн с некоторым удивлением писал: «Татары сразу же встали на нашу сторону. Они видели в нас своих освободителей от большевистского ига…»

Я не буду сейчас анализировать причины констатирую: при немецкой оккупации маленький крымско-татарский народец поставил Гитлеру более 20 тысяч бойцов — строевые батальоны, полицейские, карательные... Количество крымских татар (на душу населения), присягнувших Гитлеру, составило рекорд Второй мировой. Это — факт.

После того, как Советская армия в апреле 1944 года отбила Крым, изрядная часть служивших немцам татар, осталась на полуострове. Для чего? А для того самого — для партизанской войны. Немцы их там приготовили именно для этого. А Крым для партизанщины изумительно при Огромная, изрытая бухтами береговая линия — доставлять оружие и припасы, высаживать десанты можно в промышленных масштабах. Горы, леса, пещеры, дикие тропы — можно легко сховать тысяч десять боевиков. Ну и главное: враждебное к советской власти крымско-татарское население, готовое поддерживать своих партизан хоть сто лет — продуктами, одеждой, убежищами, разведданными, бойцами…

И вот, глядим: фронт пошел дальше на запад, на полуострове остался небольшой гарнизон и администрация. А немцам к тому времени еще принадлежит и южная Украина, и Румыния, и Болгария… От их берегов до Крыма — один ночной переход. Сценарий партизанское восстание, высадка немецкого десанта, и Крым — снова немецкий. В тылу у Советской армии.

Что в таком случае следует делать? Первый вариант — оставить на полуострове несколько лишних дивизий и много лет постепенно душить партизанское движение. Собственно, так и проходила после войны борьба с «лесными братьями» в Прибалтике и бандеровцами на Западной Украине. Но где взять эти лишние дивизии весной 1944-го? На фронте каждый батальон на счету.

Второй вариант — лишить партизан поддержки населения. Без еды они много не навоюют. Гитлеровцы этот во в Белоруссии решали тотально уничтожали мирное население на партизанских территориях в тысячи квадратных километров. Как говорится — нет человеков, нет проблем.

А какие еще могут быть варианты?.. Извиниться за беспокойство и вернуть Крым немцам? И немцы будут довольны, и крымские татары… И вот тут, руководствуясь военной логикой, мы как раз и приходим к очевидной необходимости депортации крымских татар с полуострова…

Жестоко? Не очень. Высылка татар — далеко не самое мерзкое, что случилось во Вторую мировую. Любая альтернатива была бы много страшнее.

\