Регистрация
nik7748
Есть ответ 👍

Чим хотіли пригостити ляхи запорожців, щоб з них насміятися?

274
371
Посмотреть ответы 1

Ответы на вопрос:

Asoooollll
Asoooollll
4,5(76 оценок)
Чи можемо ми сказати: у нас є історія, отже, ми існуємо, здійснюємося буттям на цій землі впро довж століть? якщо так, то й історія повинна постати перед нами не просто зібранням фактів минувшини, а сповнитися національним буттям, стати реальністю, а не німим свідком подій, що відійшли у минуле. вона повинна стати світом, в якому любимо, надіємось, сподіваємось, а не вишукуємо виправдання своєму існуванню. але як «світ» історія не є усталеною конструкцією чи моделлю минулого, а сповнена буттєвості і як така наділена усіма харак теристиками буття. перш за все, це вимір можливого, тобто здатності змінюватись. точніше, вона потенційно сповнена мож ливістю і як така може «проростати» не лише в сучасному, але й майбутньому. найбільш рельєфно це постає у вигляді сталих структур ставлення до світу, що підвалини нашого національного менталітету. саме у них прихована сталість «національної фізіономії» з усіма її позитивами й негативами. формою такої усталеності, перш за все, постає традиція, яка за своєю суттю є не чим іншим, як минулим, включеним безпосе редньо в життєві процеси сьогодення. в своїй діяльності традиція — це особливий культурний механізм передачі досвіду. як така, вона зорієнтована на минуле як реальне у своїй смис ловій наповненості, тому, безперечно, позитивна. саме тради ція формує цілісність та безперервну послідовність людського буття. вона передається від покоління до покоління як зразки практичних, символічних дій, гідних наслідування.

Популярно: Українська література