11. Чинники, що впливають на реалізацію організаційнотехнологічних заходів щодо енергозбереження:
а) зменшення питомих енерговитрат на одиницю продукції та економія
паливно-енергетичнихресурсів;
б) зменшення собівартості продукції та підвищення її
конкурентоспроможності на внутрішньому ізовнішньому ринках;
в) зменшення питомих енерговитрат на одиницю продукції та економія
паливно-енергетичних ресурсів; зменшення собівартості продукції та
підвищення її конкурентоспроможності на внутрішньому і зовнішньому
ринках;
г) додаткові фінансові витрати, що пов’язані з проведенням
зовнішнього або внутрішнього енергоаудиту.
12. Для оцінки інвестицій в енергозбереження використовують:
а) метод визначення чистої текучої вартості;
б) метод розрахунку рентабельності інвестицій;
в) метод розрахунку внутрішньої норми прибутку;
г) метод визначення чистої текучої вартості; метод розрахунку
рентабельності інвестицій; метод розрахунку внутрішньої норми прибутку.
13. Під нормалізацією витрат енергії розуміють процес:
а) встановлення планової величини витрат енергії на одиницю
продукції;
б) який показує фактичне скорочення енергії;
в) який показує різницю між фактичним споживанням і реально
очікуваним рівнем споживання;
г) встановлення планової величини витрат енергії на одиницю
продукції або планової величини питомих витрат енергії.
14. Метою нормалізації є:
а) складання корпоративного звіту;
б) забезпечення раціонального і економного витрачання енергії і
палива та встановлення вихідних величин для планування енергоспоживання;
в) визначення втрат;
г) складання спільного звіту.
110
15. Норма питомої витрати енергії це:
а) об’єктивно необхідна величина споживання енергії на виробництво
одиниці продукції;
б) виконання одиниці роботи встановленої якості в конкретних умовах
виробництва;
в) максимально допустима величини споживання енергії в даних
умовах виробництв;
г) енергетичний облік, контроль і аналіз енерговикористання.
16. Норми питомих витрат енергії класифікуються за:
а) ступенями агрегації та складом витрат енергії;
б) періодом дії норм;
в) ступенями агрегації, складом витрат енергії та періодом дії норм;
г) ступенями агрегації та періодом дії норм.
17. Енергетичний баланс – це:
а) система взаємопов’язаних показників, які відображають кількісну
відповідність між надходженням і використанням усіх видів енергетичних
ресурсів;
б) основний узагальнюючий документ для комплексного використання
енергоресурсів;
в) документ для планування заходів із підвищенням ефективності
енергопостачання;
г) науково-технічна основа для нормалізації енергоспоживання.
18. Потреби в електричній потужності суттєво змінюються
протягом:
а) доби, тижня;
б) тижня, місяця;
в) місяця, сезону;
г) доби, тижня, місяця, сезону.
19. Для одержання додаткової потужності використовують такі
типи генераторів:
а) базисні;
б) пікові;
в) базисні, пікові та напівпікові;
г) з проміжним навантаженням.
20. Розв’язання проблеми керування енерговикористанням
ґрунтується на таких підходах:
а) екстенсивному;
б) інтенсивному;
в) екстенсивному та інтенсивному;
г) активного електрозбереження.

275

487

Посмотреть ответы 1

Ответы на вопрос:

Andrey7745

География

4,4(75 оценок)

к основным направлениям научно-технического прогресса относятся:

1. опережающее развитие самой науки, как основы технической революции и технического прогресса.

2. электронасыщение производства.

3. электронизация производства.

4. масштабное использование вычислительной техники и информационной технологии.

5. механизация и автоматизация всех производственных процессов.

6. рациональная , дополненная биологическими средствами и .

7. современные и сверхсовременные направления, связанные с использованием эффекта лазера, космического инструментария, микробиологии, бионики, биоинженерии, генной инженерии и др.

8. создание прогрессивных технологий с учетом достижений всех названных направлений научно-технического прогресса.

9. совершенствование организации производства, труда и адекватно внедрению новой технологии и других направлений научно-технического прогресса.

все эти направления научно-технического прогресса весьма важны. однако, в реальной жизни необходима корректировка на приоритетность и возможность. в этом плане самыми приоритетными направлениями являются новые технологии, механизация и автоматизации производственных процессов. необходима также переориентация импорта продукции на приобретение технологии.