Української літератури твір " яким я уявляю людське щастя " (за творчістю О.Стороженка, Б.Лепкого, Л.Костенко і В.Симоненка.

104

387

Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

АбзикВ

Українська мова

4,8(81 оценок)

Важко описати що таке щастя взагалі. І також важко визначити, яку людину можна вважати по-справжньому щасливою. Щастя це, напевне, той стан душі коли навкруги світ в найяскравіших кольорах і посмішка не зникає з обличча. Але існує багато питань. Чи завжди щастя це гроші? Чи завжди щастя це душевна втіха?

Я вважаю, що та людина щаслива, яка знайшла для себе золоту середину, коли матеріальне урівноважене з духовним. Як що до мене, то я - щаслива людина.

Я почуваю себе саме так коли я дарую щось гарне близьким і вони тішаться, коли я даю слухати комусь музику або показую фото, яке мені подобається, і людині воно теж справді подобається, коли спрацьовує закон подвійних випадків (бо я в нього вірю), коли немаю ніяких сумнівів, коли в мене купа цікавих ідей, а саме головне коли я починаю щось дуже сильно хотіти і мрія неодмінно збувається. Тож по-справжньому щасливі люди ті, чиї мрії здійсенюються

elen72

Українська мова

4,4(39 оценок)

Ядуже люблю море. воно ніколи не буває одноманітним, нецікавим, бо щодня, навіть щохвилини воно різне. таємниче, мінливе, неосяжне — воно хвилює душу, не залишає байдужим серце. одного дня воно тихе й спокійне, наче велике дзеркало, холодне й прозоре. сонячні промінчики, пронизуючи солону воду, сягають дна, лагідно торкаються золотавого піску та яскравих сяючих мушлей, гладеньких камінців та зеленуватих водоростей, ловлять маленьких спритних рибок, що зграйками весело бавляться біля берега. наступного дня все раптом змінюється. налетить поривчастий вітер і погонить хвилі до берега. вода стає каламутно-зеленою, іноді — темно-синьою, а одного разу я бачив навіть вражаюче чорну. не видно більше ані риб, ані мушлей, ані піску: є тільки шалені хвилі, які з силою б'ються в прибережний пісок. тоді ми з батьками сидимо на березі та можемо тільки спостерігати за силою моря. хоча навіть у такі моменти море видається мені дивовижним. я думаю, що воно велетень, з яким я можу позмагатися, і я в море камінці або голосно кричу. але перемога завжди дістається йому, морю. воно глушить мій голос і відкидає мій камінець на берег. іноді мені здається, що я можу дивитись на море безкінечно.