1. Виберіть правильний варіант визначення
тексту.

А Текст — це сукупність речень, пов’я-
заних змістом.

Б Текст — це висловлення, що містить
повну інформацію.

В Текст — це зв’язне мовлення, писем-
не чи усне повідомлення, що харак-
теризується змістовою й структурною

завершеністю, орієнтацією автора на
певного адресата.

Г Текст — це сукупність речень, пов’я-
заних між собою граматичними засо-
бами.

2. У якому рядку правильно названо всі озна-
ки тексту?

А наявність теми, основної думки, струк-
тури, завершеності

Б наявність теми, структури, змістової
цілісності, членованості

В наявність цілісності, зв’язності, члено-
ваності

Г наявність теми, основної думки, струк-
тури, змістової цілісності, зв’язності,

членованості, лінійності, інформацій-
ності, завершеності

3. Укажіть правильне визначення складного
синтаксичного цілого.
А Складне синтаксичне ціле — це група
речень, пов’язаних змістом.

Б Складне синтаксичне ціле — це надфра-
зова єдність, що характерна для тексту.

В Складне синтаксичне ціле — це група

пов’язаних своїм змістом і синтаксич-
ними засобами речень, які виражають

розвиток думки та поєднані семантико-
синтаксичним відношенням.

Г Складне синтаксичне ціле — це група
речень, що вирізняються смисловою
завершеністю.

4. Укажіть рядок, у якому правильно названі

всі лексико-граматичні засоби зв’язку ре-
чень у тексті.

А займенники, іменники, прикметники,
вигуки, синоніми, антоніми
Б займенники, іменники, прикметники,
частки, лексичні повтори, парцеляція

В займенники, сполучники, частки, діє-
слова, видо-часові форми дієслів, сино-
німи, синтаксичний паралелізм

Г займенники, сполучники, прислівни-
ки, частки, лексичні повтори, видо-ча-
сові форми дієслів, синоніми, антоніми,

синтаксичний паралелізм, парцеляція

5. Підкресліть мовні засоби поєднання ре-
чень у тексті.

Перше, найголовніше слово, з якого
хочеться почати, коли пишеш про Львів,—
це любов.
Я люблю своє місто. Не любити його
не можливо — це мій дім, моє життя, моя

праця, моє натхнення. Львів щодня від-
кривається мені, наче мудра книга. Пере-
гортаю її давні й новітні сторінки і не можу

без щирої людської вдячності думати про

тих, хто спричинився до його другого на-
родження.

(Р. Лубківський)
6. Визначте, яким зв’язком поєднані речення
в тексті.
Львів неповторний — ранковий чи

вечірній, весняний чи осінній, сполоска-
ний липневою зливою чи притрушений

молодим сніжком. Львів нових сонячних в і старовинних майданів, таєм-
ничих вуличок. Ти, Львове, зродився від

синівської любові до рідної землі, щоб
утверджувати на ній мирну працю.
(Р. Лубківський)

218

428

Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

voskoboynikova1

Українська мова

4,5(16 оценок)

1 Текст — певна, з функціонально-смислового погляду упорядкована, група речень або їх аналогів, які являють собою, завдяки семантичним і функціональним взаємовідношенням елементів, завершену смислову єдність» (В. В.

2.г.

spetsialist

Українська мова

4,6(3 оценок)

Це було одного разу, коли моя мама зранку поїхала в село бабусі. я ж, бажаючи, щоб мама по приїзді додому відпочила, вирішив сам приготувати обід. добре вимивши руки, закотив рукава сорочки, щоб не заважали, підв'язався маминим фартухом. неслухняний чубчик сховав під хустку, бо мама завжди казала: «світити волоссям під час обіду не можна». спершу я хотів приготувати тільки локшину. налив у каструлю молока, одразу ж поклав локшину, прикрив посудину, щоб вариво швидше готувалося. тоді надумав зварити ще й овочевий суп. заходився чистити картоплю, порізав її кубиками, розібрав на суцвіття капусту, посік моркву. тільки-но вкинув усе в каструлю, як чомусь почала підстрибувати на плиті локшина. раптом з-під кришки вихопилося молоко, зашипіло й почало разом із локшиною. вибиратися на волю. не маючи часу шукати якусь ганчірку, я вхопив каструлю голіруч. скрикнув від болю, кинув її геть, а сам почав розмахувати обпеченою рукою, дмухати на неї. та ось необережно зачепив іншу посудину — і вже мій суп на підлозі. але ж незабаром і мама повинна повернутися! тоді я схопив віник, змів усе з підлоги, вимив її. швиденько налив у чайник води, поставив на вогонь. аж ось і мама! я її зустрічаю на порозі кухні — розпашілій, із розкуйовдженим чубом, у хустці, що з'їхала на самісіньку потилицю. «мамо, я так на тебе чекав, ходімо пити чай», — втомлено кажу я. ось так скінчилася моя перша спроба приготувати обід.