Регистрация
екатерина696
23.05.2022 05:05
История
Есть ответ 👍

Опишіть особливості суспільного життя Русі-України.​

180
194
Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

temamojet1997
temamojet1997
4,6(64 оценок)

Попри поступове зростання відмінностей між людом і новосформованою племінною знаттю землеробське суспільство східних слов'ян IX ст. залишалося порівняно однорідним в етнічному та соціальному відношенні, але внаслідок швидкої розбудови Києва до слов'янського середовища потрапляють варязькі воїни-купці, фінські мисливці, тюркські найманці, грецькі ремісники, вірменські та єврейські торгівці. З піднесенням міст стали процвітати купці та ремісники.

На щабель нижче від бояр стояла міська знать, або, як її ще називали, — люди, що часто вважались «середнім класом» Києва. Найвизначніші його представники були великими купцями, що займалися міжнародною торгівлею, вступали в родинні зв'язки з боярами й домінували у міській політиці. Порівняно з бюргерами Західної Європи тих часів міська знать Київської Русі була далеко могутнішою й численнішою, навіть після того, коли занепад торгівлі у XII ст. призвів до часткового зменшення її ролі. До менш впливових і бідніших городян, яких ще називали «молодшими людьми», належали дрібні торгівці, крамарі, високомайстерні ремісники, зокрема зброярі, каменярі, гончарі, ювеліри, що гуртувалися в ремісничі корпорації (цехи). Найнижчу сходинку соціальної драбини міста займала «чернь» — ті, хто нічого не мали й наймалися на «чорну роботу».

Історики довгий час міркували над тим, щоб виявитспільні риси між суспільством Київської Русі та середньовічного Заходу. І зокрема, їх цікавило питання, чи скрізь європейський феодалізм передував добі індустріалізації. Радянські історики вважають само собою зрозумілим, що Київська Русь була феодальним суспільством.

matisina48
matisina48
4,6(97 оценок)
Как повлиял выбор христианства на и культуру? в период х-хiii веков происходил сложный психологический слом языческих верований и становление христианских представлений. процесс смены духовных и нравственных приоритетов всегда труден. на руси он происходил не без насилия. на смену жизнелюбивому оптимизму язычества шла вера, которая требовала ограничений, строгого выполнения нравственных норм. принятие христианства означало изменение всего строя жизни. теперь центром общественной жизни стала церковь. она проповедовала новую идеологию, прививала новые ценностные ориентиры, воспитывала нового человека. христианство делало человека носителем новой морали, основанной на культуре совести, вытекающей из евангелистских заповедей. христианство создавало широкую основу для объединения общества, формирования единого народа на основе общих духовных и нравственных принципов. исчезла граница между русом и славянином. всех объединила общая духовная основа. произошла гуманизация общества. русь была включена в европейский христианский мир. с этого времени она считает себя частью этого мира, стремясь играть в нем видную роль, всегда сравнивать себя с ним. христианство оказало влияние на все стороны жизни руси. принятие новой религии установить политические, торговые, культурные связи со странами христианского мира. оно способствовало становлению городской культуры в преимущественно сельскохозяйственной по роду жизнедеятельности стране. но необходимо учитывать специфический “слободской” характер городов, где основная масса населения продолжала заниматься сельскохозяйственным производством, в незначительной мере дополненным ремеслом, а собственно городская культура сосредоточилась в узком кругу светской и церковной аристократии. этим можно объяснить поверхностный, формально-образный уровень христианизации мещан, их невежественность в элементарных религиозных верованиях, наивное истолкование основ вероучения, столь удивлявшее европейцев, посещавших страну в средние века и в более позднее время. опора власти на религию, как на социально-нормативный институт, регулирующий общественную жизнь, сформировала особый тип массового православия — формального, невежественного, часто синтезированного с языческой мистикой.

Популярно: История