Упізнайте письменника.
• Сім міст боролися за право називатися його батьківщиною.
• На честь богині Афродіти вона організувала жіночу школу, названу
«Будинком муз».
• Своїми віршами він підняв бойовий дух спартанців, завдяки чому
воїни здобули довгоочікувану перемогу.
• Свої ратні подвиги він оцінював значно вище за творчі досягнення.
• Зрідка приїжджаючи до Рима, він змушений був ховатися від ціка-
вих перехожих, що ходили за ним назирці.
• У зеніті слави він неочікувано потрапив у немилість до імператора
і був висланий з Рима.
• За легендою, він був народжений Вранішньою зорею на ім'я Доско-
нало Чиста.
• Його називали флорентійським вигнанцем.
• За життя він був відомий як видатний математик та астроном.
• Він пережив п'ять років рабства, але рабом не став.
• Театр, у якому він працював, називався «Глобус».
• Двадцять один рік оспівував він кохану за її життя і ще десять ро-
ків – після її смерті.
• Ставши священиком, він уславився красномовними й переконливи-
ми проповідями, яскраві образи яких стали всесвітньо відомими.
• Він змінив багато професій, але всі вони були пов'язані з літаками

107

418

Посмотреть ответы 1

Ответы на вопрос:

dimasikkas39

Другие предметы

4,5(91 оценок)

1.Б

2.Г

3.Г

4.Б

5.В

6.Г

7.1)В 2)Г 3)Б

8.Фе́нтезі — літературний жанр фантастичної літератури, дія якого відбувається у вигаданому світі, де чудеса і вигадка нашого світу є реальністю

Я дуже люблю читати твори зарубіжних письменників, зустрічатися з багатьма цікавими літературними героями. Та найбільше мені сподобався Ебенезер Скрудж — персонаж "Різдвяної пісні у прозі" Чарлза Діккенса. Ви здивовані? Так, сподобався, хоча він такий похмурий, непривітний, жорстокий.

Перша зустріч з ним не віщує нічого доброго. Цей чоловік ні з ким не вітався, був дуже скупий. Бажання стати багатим посту-пово зруйнувало його серце, затьмарило розум. Навіть двір і дім були у темряві.

Він не спілкувався з родичами. Та коли з'явилася тінь його єдиного друга і компаньйона Марлея, усе змінилося на краще. Яков дуже сподівався на це, тому і влаштував зустріч Скруджа із трьома духами Різдва.

Першим прийшов дух минулого Різдва. Під час подорожі з ним Ебенезер Скрудж зрозумів, що у минулому він був добрішим. А коли побачив самотнього хлопчика, який сидів у великому темному будинку, то аж заплакав. Та раптом за тим хлопчиком приїхала сестричка і забрала його додому. Вона йому так раділа! Дівчинка була дуже мила, щира. Удома на нього чекали смачна вечеря, тепла хата і сім'я. Було ще декілька приємних зустрічей, які зігрівали серце Скруджа, поступово перемагаючи крижаний холод.

Наступним з'явився дух теперішнього Різдва. Він привів Скруджа до писаря Боба Кретчита. За столом сиділа велика родина. Всі сміялися, веселилися. Та коли Боб запропонував тост за здоров'я Скруджа, сміх відразу припинився. Дружина Кретчита сердито зауважила, що не заслуговує на це така жорстока людина, але трохи пізніше вона погодилася з чоловіком. Вразили старого відлюдника і діти писаря.

Дух повів його й до племінника Фреда, який впевнено говорив, що дядько виправиться обов'язково і стане добрим чоловіком.

Нарешті, з'явився третій дух. Але він був занадто мовчазний. Скрудж почув про якогось померлого, намагався дізнатися, про кого йдеться. Раптом на цвинтарі зрозумів, що перед ним — його покинута могила.

Ебенезер Скрудж прокинувся у ліжку. Обличчя було заплакане. Радість переповняла його серце. Веселий підійшов він до вікна. Це було справжнє переродження старого: він з усіма вітався, навіть купив Бобові великого індика. Скрудж допоміг Тайні Тімові вилікуватися і ще зробив багато чого доброго.

Цей герой мені дуже сподобався, тому що він зрозумів свої помилки і виправився. Я рада, що автор дав йому таку чудову можливість. Щаслива кінцівка твору переконує нас, що у цьому житті усе залежить від самої людини, тобто від нас.