6.Як глобальні демографічні проблеми проявляється на території України?
7.Чому проблема голоду є проблемою не лише найблідніших країн світу?

Важливою глобальною проблемою, що охоплює практично всі країни світу, в тому числі й Україну, є екологічна, актуальність якої в зв'язку з розвитком науково-технічного прогресу і далі зростатиме. Вона стосується охорони багатьох елементів довкілля: атмосферного повітря, мінерально-сировинних ресурсів, поверхневих і підземних вод, морських басейнів, ґрунтів, рослинності і тваринного світу, тобто всього середовища життя і праці людини.Дуже забруднюють атмосферу теплові електростанції. Наприклад, лише потужна Бурштинська ТЕС викидає в атмосферне повітря 85 тис. тонн сірчистого ангідриду, 15 тис. тонн оксидів азоту. Правда, останнім часом забруднення довкілля в Україні набагато (в 3,5-4,5 раза) зменшилося, що пояснюється спадом виробництваВ Україні нині дуже несприятлива демографічна ситуація. Лише за вісім років (1993-2000 pp.) чисельність населення в країні скоротилося на 2,5 млн чоловік. Це відбулося головним чином за рахунок зниження його природного приросту, хоч на цей процес впливає і механічний рух населення — виїзд з країни людей перевищує в'їзд.

Зародилась демографічна криза ще п'ятдесят років тому. З 1960 р. загальний приріст населення нашої країни знижувався, а з 1993 р. почалося уже зменшення кількості жителів.Відомо, що розв'язати проблему можна тільки тоді, коли з'ясовано причини її виникнення. Часто одним із чинників демографічної кризи вважають погіршення якості життя українців. Але ж у більшості бідних африканських країн природний приріст населення є досить високим. Отже, рівень життя людей не є визначальним чинником у демографічній кризі. Певно, подібних чинників багато. Не можна не враховувати з-поміж них і глобального — тенденції в усьому світі до зниження природного приросту населення, яке гається починаючи з 50-х років.

Вихід з демографічної кризи пов'язаний з економічною стабілізацією, що можлива за умов переходу країни до ринкових засад господарювання. Про це свідчить позитивний досвід Чехії, Польщі, Угорщини, Естонії, у яких припинився спад виробництва і поступово зростає рівень життя громадян.

Принцип специальной право выражается в том, что содержание и объем право юридического лица зависит от целей и задач, предусмотренных в учредительных документах.

В современном гражданском праве России выделяется общая и специальная право юридических лиц. Под общей (универсальной) право понимается юридического лица иметь любые гражданские права и обязанности, которые необходимы ему для осуществления любого вида деятельности, не противоречащего действующему законодательству. Под специальной право понимается наличие у юридического лица лишь таких прав и обязанностей, которые отдельно регулируются законом, соответствуют целям его деятельности и прямо зафиксированы в его учредительных документах.

Следует учитывать, что общую право в соответствии с Гражданским Кодексом РФ могут иметь только коммерческие организации, за исключением унитарных предприятий (абз. 2 п. 1 ст. 49). Юридические лица с иными организационно-правовыми формами имеют специальную право

Участники любой коммерческой организации могут при желании «уменьшить» объем ее право т.е. сделать право специальной. Для этого в учредительных документах юридического лица необходимо закрепить конкретный закрытый перечень видов его деятельности. При этом даже для многих коммерческих организаций законом изначально предусмотрена только специальная право например, страховые организации, банки и др.)...

Хозяйственные товарищества и общества, а также производственные кооперативы, относящиеся к коммерческим организациям и построенные на началах членства, могут иметь гражданские права и обязанности, необходимые для осуществления любых видов деятельности, не запрещенных законом (п. 1 ч. 2 ст. 59 ГК РФ), т.е. имеет место универсальная право

Вместе с тем необходимо заметить, что учредители (участники) юридического лица, на которое не распространяются правила о специальной право могут самостоятельно ограничить свою право путем соответствующего указания в учредительных документах. Например, в уставе акционерного общества может быть предусмотрен прямой запрет на его участие в биржевых или иных рисковых сделках.