Составь план к рассказу сонце сонечко соняшник

Удругій половині xviii ст. культурний процес і культурний розвиток українського народу значно активізувалися, власне xviii ст. стало періодом великого культурного піднесення, у суспільстві відбулося соціальне розмежування і почався природний процес формування культурних блоків — феодального класу і народних мас. в україні спостерігається відносно високий порівняно з росією рівень письменності. у багатьох селах функціонують школи, де навчаються діти старшини, козаків і селян. так, на слобожанщині була 131 трирічна церковнопарафіяльна школа. наука й освіта вищого рівня зосередились у київській колегії (з 1701 р. — академія). києво-могилянська академія була першим і найкращим за значенням вищим навчальним закладом україни. в її стінах здобували освіту українські діти і діти слов'янських народів. студенти академії продовжували навчання, що було нормою, у провідних європейських навчальних закладах. з неї вийшло чимало талановитих і обдарованих державних діячів, науковців, письменників і митців: ш. прокопович, г. сковорода, м. березовський, д. бортнянський, і. григорович-барський, н. згурський, о. шумлянський та ін. академія мала велику бібліотеку, яка наприкінці xviii ст. налічувала близько 10 тисяч томів з різних галузей знань на всіх європейських мовах, якими вільно володіли студенти. соціальний стан студентів був досить різний — від дітей заможних родин до дітей міщан. багато вихованців стали викладачами різних навчальних закладів україни, болгарії, росії, сербії, чорногорії, чехії та інших країн європи й азії. в академії крім наукових студій розвивалися мистецтва. одними з найпопулярніших стали театральні вистави; авторами п'єс, режисерами й акторами були викладачі та студенти академії. вони відіграли важливу роль у зародженні українського театру. обов'язковою дисципліною для всіх слухачів було вивчення поетики і музики, а любов до хорового співу українців загальновідома, тож і при академії працювали великий зведений хор і оркестр. театр, хор і оркестр зажили популярності серед киян. академія стала взірцем для навчальних закладів україни. за її типом відкривають колегії в чернігові, переяславі, харкові. так, зокрема, харківська колегія в 1727 р. на початку своєї діяльності стає центром освіти слобожанщини; тут навчалося близько 500 студентів, викладались інженерні науки, геодезія, ія, артилерійська справа, іноземні мови. українська старшина, розуміючи роль і значення освіти для розвитку нації, настійно порушувала клопотання перед царським урядом про відкриття в україні вищих навчальних закладів — університетів. проте ці клопотання ігнорувалися. на правобережній україні та в західнослов'янських землях розвитку освіти і науки заважало іноземне панування. польські реакційні кола всіляко перешкоджали українському спрямуванню львівського університету, єдиного вищого навчального закладу в галичині, але активно підтримувались єзуїтські колегії та уніатські школи у львові, луцьку, вінниці, барі та і та інших містах, які мали яскраво виражений польсько-католицький характер. на буковині стан був ще гірший. за турецького панування тут не було майже жодної школи, а з приходом австрійців відкрито лише кілька, але викладання велося переважно румунською та німецькою мовами. у закарпатті при активній політиці мадяризації працювала невелика кількість церковно-уніатських шкіл, де викладання велося мовою "руською". і тільки наприкінці xviii ст. у мукачевому було відкрито семінарію. у районах центральної україни науковими осередками стали київ, харків, пізніше одеса. незважаючи на 30-річні репресії після мазепинського виступу, академія продовжувала свої наукові традиції. починаючи з 1844 р. вона активно працює; багато сил та енергії до цього доклали д. апостол і митрополит р. заборовський. чергове своє піднесення академія пережила в період гетьманування к. розумовського. тут працювали професори г. кониський, ю. щербацький, м. максимович, д. ніщинський, с. ляскоронський. за словами о. оглоб-ліна, вони зробили б честь кожному західноєвропейському університетові. загалом за 150 років існування академії в ній навчалося близько 25 тисяч українців, з її стін вийшла більша частина свідомої української інтелігенції, яка у xviii ст. займала всі урядові місця, підготувала національне відродження xix ст. наукова думка україни активізувалася завдяки діяльності відомого філософа і просвітника ш. прокоповича. він одним із перших приніс в українську наукову школу кращі набутки філософської наукової та світоглядної системи європи. він уводить у науковий і навчальний обіг академії філософські погляди р. декарта, дж. локка, ф. бекона, новітні астрономічні дослідження, зокрема г. галілея. активно бореться із схоластикою у читанні курсів, а після переїзду до росії стає проповідником та ідеологом абсолютизму, одним із засновників всеросійської академ