Написати контрольний твiр-роздум. Що робить мене щасливою.
1. У першiй частинi 1-2 реченнями опишiть, що на вашу думку, э щастям.
2. У другiй частини назвiть фактлри, якi роблять вас щасливими. Обгрунтуйте, чому?
3. Зробiть висновок (1 речення) чи э Ви зараз щасливою людиною.
У своэму творi використати вставнi слова. На мою думку, по-перше, по-друге, здаэться, отже i т.д.
Твiр для ученицi п'ятого класу.

Щастя... У кожної людини воно різне. На мою думку, найбільше щастя — відчувати, що ти потрібен людям. Щастя — це відкривати незвідане. Першовідкривачі нових земель були, мабуть, дуже щасливими людьми. А якими ж щасливими виявилися космонавти — першовідкривачі космосу! Чехословацькі мандрівники Зігмунд і Ганзелка — щасливі наші сучасники: вони своїми очима бачили природу і людей Африки, Америки, Азії, Європи, зняли багато документальних фільмів, написали дуже цікаві книги.

Щастя — це відчувати красу рідної природи, як Т. Г. Шевченко, П. Г. Тичина, І. С. Нечуй-Левицький, В. М. Сосюра... Мабуть, велике щастя випало М. Коцюбинському, коли він, мандруючи Прикарпаттям, збирав матеріали для своєї повісті "Тіні забутих предків".

Бути щасливим — це означає бути всебічно розвиненою людиною, любити свою Вітчизну, рідну природу, мистецтво, працю, справедливість. Але бувають обставини, яких людина не може подолати, яку б силу волі вона не мала. Я часто запитую себе: чи була Леся Українка щасливою? Адже все свідоме життя її сковувала, мучила важка хвороба. Нелегко їй жилося, але скільки сонячної радості в її ліричних творах! Герої її поезій, поем, драматичних творів своїми роздумами і глибокими над природою відстоюють щастя людини.

Глибоко підчувати красу природи, дбати про її збереження на щастя людям — важливе завдання нашої літератури. Тому мені дуже подобаються з українських письменників М. Чабанівський, А. Малишко, Д. Панличко. Їхні герої — великі правдолюби. Але для щастя людніш цього замало. П. А. Грабовський писав, що милуватися благодатними куточками природи можуть і філістери, люди байдужі до долі "роду, до трудящих. Я вважаю, що щасливі ті люди, які палко люблять свій народ.

Як бачимо, поет виразив у цих рядках велику любов народу до праці. Коли людина не працюватиме, вона буде зайвою у суспільстві. Пост закликає любити труд.

Людина в труді стає кращою, світлішою. Тільки в труді розкривається її душевна і зовнішня краса.

Отже, головне щастя — це натхненна праця багатьох людей нашої країни, в тому числі, і праця вчителя.

Я встигла зробити ще зовсім мало. Адже я тільки закінчую школу. Житгя попереду. Мене захоплює фізика. Вона відкриває мені чудовий світ науки і техніки. І якщо вступлю до педінституту — буду найщасливішою людиною в світі. Людина повинна прожити свій вік прекрасно, залишивши по собі добру пам'ять.

перші письмові згадки про українських козаків зустрічаються у 1489 р. та 1492 р. але різке зростання чисельності козацтва припадає на xvi ст.

козацтво виникло на південноукраїнських землях - на території від середнього подніпров'я і майже до дністра (південні окраїни київщини, брацлавщини, поділля). ці землі називалися диким полем: після нашестя монголо-татар, а потім, унаслідок частих нападів кримського ханства, землі обезлюділи і залишалися незаселеними. центром козацтва стало запорожжя - степи за порогами дніпра.

причини виникнення

- наявність в українському суспільстві окремих прошарків вільних людей, що займали проміжне становище між незаможною шляхтою та селянством.

посилення соціального та релігійного гноблення, закріпачення селянства. селяни та міщани тікали від феодальних повинностей та державних податків.

постійна військова небезпека з боку кримського ханства та кочових татарських орд.

в окремих випадках - організаторська роль місцевих, прикордонних землевласників і урядовців.

козацтво поповнювалося вихідцями із різних верств населення: селян, міщан, шляхти.

козаки користувалися господарськими угіддями, займалися промислами, брали участь у інні. для оборони від турецько-татарської агресії козаки об'єднувалися у військові загони. вони і самі завдавали ударів татарам та туркам: спускаючись по дніпру на своїх великих човнах - "чайках", вони нападали на татарські гарнізони, турецькі галери, фортеці.

етнічний склад козацтва

основна маса козаків поповнювалася за рахунок українців, були серед них і білоруси, росіяни, молдавани. траплялися поляки, татари, серби, німці, французи, італійці, іспанці, представники інших етносів, проте такі випадки мали поодинокий характер.

і тому оцінки етнічного складу козацтва як інтернаціонального є неточними. козацький край, за висловом сучасного історика в. борисенка, був "національним оазисом серед українських земель, які дедалі більше полонізувалися і втрачали національні риси".