Українська література: 10 интересных фактов про роман чорна рада

dĵdjdkdkdkdkdk

09.02.2021 08:30

Українська література

Есть ответ 👍

10 интересных фактов про роман "чорна рада"

239

454

Посмотреть ответы 3

Ответы на вопрос:

единорог106

Українська література

4,7(100 оценок)

1. У романі "Чорна рада" є дві сюжетні лінії: політична і любовна.

2. Роман "Чорна рада" - перший україномовний історичний роман-хроніка в українській літературі.

3. Усі персонажі умовно поділяються на дві групи: історичні та вигадані.

4. Роман складається з 18 частин.

5. Пантелеймон Куліш працював над романом 14 років, з 1843 по 1857 роки.

6. Твір побачив світ українською мовою через 12 років після написання.

7. Роман має підзаголовок "Роман-хроніка 1663 року".

8. Тарас Шевченко прочитавши "Чорну раду", був надзвичайно вражений твором і написав листа подяки Кулішу.

9. Задум написати цей твір виник під впливом літописів Григорія Граб'янки й Самовидця.

10. Події в романі зображують добу Руїни, після смерті Богдана Хмельницького.

Bartova2006

Українська література

4,6(47 оценок)

Відповідь:

Чёрная ра́да» — исторический роман об Украине, написанный украинским писателем Пантелеймоном Кулишом, первые главы которого были опубликованы в 1845 году. В этой «хронике исторических событий» автор воспроизвёл известные исторические события — чёрную раду в Нежине в 1663 году.

Первая публикация: 1857 г.

Автор: Пантелеймон Александрович Кулиш

Жанр: Исторический жанр

Язык оригинала: украинский

Чорна рада” Пантелеймона Куліша (1819—1897), за словами І. Франка, — “найліпша історична повість в нашій літературі”. Головна сюжетна лінія — боротьба за гетьманську булаву між Якимом Сомком та Іваном Брюховецьким після смерті Богдана

Хмельницького. Автор із симпатією змальовує козаків, їхній побут, звичаї, кращі традиції запорозького козацтва. Разом з тим П. Куліш показує суперечності між різними верствами населення, наслідком яких і стала “чорна рада”. Роман бентежить, захоплює, змушує хвилюватися за героїв і долю всієї країни. Багато в чому він перегукується із сьогоденням.

По весні 1663 року двоє подорожніх, верхи на добрих конях, ізближались до Києва з Білогородського шляху. Один був молодий собі козак, збройний, як до війни; другий по одежі і по сивій бороді, сказать би, піп, а по шаблюці під рясою, по пістолях за поясом і по довгих шрамах на виду — старий “козарлюга”. Коні в їх потомлені, одежа й тороки позапилювані: зараз було знати, що ідуть не зблизька…

Пояснення: