Роман « Чорна рада» тест

1. Куди спочатку пішов Шрам у Києві?
2. Кого Шрам зустрів біля печер?
3. Чому заплакав полковник і священник водночас?
4. Коли (на думку Сомка) на Вкраїні буде і правда, і сила?
5. Кого благословила Череваниха?
6. Леся , так називали батьки. Яке було справжнє ім’я дівчини?
7. Що зробив Кирило Тур для Шрама?
8. Хто викрав Лесю?
9. По якій речі можна було здогадатися, що серед козацтва був Брюховецький?
10. Що було чудним у зовнішності Івана Мартиновича?
11. Кого і за що було покарано біля стовпа?
12. У якому місті відбувалася чорна рада?
13. Кого вибирали на цій раді?
14. Кого підтримувала козацька старшина?
15. Кого підтримували запорожці?
16. Хто захистив від запорожців Череваня?
17. Як можна було розрізнити на раді, які козаки кого підтримують?
18. Чому Сомко збирав військо?
19. Хто зрадив Сомка?
20. До кого за до звернувся Сомко?
21. Що сказав Брюховецький князю?
22. Що сталося із Сомком?
23. Чому князь Гагін надсилав неправдиві листи?
24. З якої причини Черевань був у відчаї?

158

348

Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

parus27

Українська література

4,4(27 оценок)

за балы

Объяснение:

Если посчитать ты мне отдал бесплатно балы

gamlet2008

Українська література

4,8(4 оценок)

Поезія ольжича олега кандиби насичена героїчною тематикою. героїзм у поезії ольжича - вільно обраний і вільний усякого розрахунку, всякої думки про духовну чи іншу нагороду: він сам - своя найвища й, чесно кажучи, єдина гідна нагорода, що вища навіть за славу. ольжич належав до групи письменників-націоналістів, що визначали свій світогляд як «трагічний оптимізм», що несе у собі певну філософічність. перш за все у назві «трагічний оптимізм» поєднано непоєднуване, це вже, по суті, такий собі філософічний парадокс. назва світогляду письменника умовна, а для самого ольжича й зовсім сумнівна, бо його світогляд скерований не на трагічне в житті людей і народів, а на цілковите переборення трагічного - переборення не через оптимізм, а через героїчну самопожертву, через самовільну відмову від усіх тих духовних та інших благ земних, що їх здійсненність, осяжність і бажаність саме оптимізм звичайно обстоює. героїчний світогляд ольжича стоїть понад оптимізмом і песимізмом - понад позитивною чи негативною оцінкою земної дійсності; бо піднесений у ньому саможертовний героїзм не залежить ні від тієї дійсності, ані від її оцінки - тільки від емоційно-вольового напруження самої людини і ні від чого більше. звідси в поезії ольжича оте начебто оптимістичне прийняття й виправдання світового буття космосу в усіх його реалізаціях; бо всі вони - лише матерія і нагода для героїчного самовиявлення людини. монументальність ольжичевого стилю, така неповторна в цілій українській поезії, спирається на те, що ольжич, мабуть, - єдиний майстер українського вірша, виразно обдарований епічним хистом.