Есть ответ 👍

Як Тарас Шевченко Вирвався з орської фортеці?

113
419
Посмотреть ответы 3

Ответы на вопрос:


Шевченка віддали в солдати на невизначений строк під найсуворіший нагляд із забороною писати й малювати. У його житті наступила смуга тривалої і тяжкої неволі в пустельній окраїні царської Росії.

Коли поета 30 травня 1847 р. передали в інспекторський департамент військового міністерства, там його взяли під арешт як «секретного арештанта», встановивши спеціальний пост вартового (караульного). Водночас черговий міністерства генерал П. Ігнатьев за дорученням військового міністра епергійно заходився готувати матеріали для відправки засланця в Оренбурзький прикордонний корпус. Керуючому військовим міністерством В. Адлербергу він доповідав: «Сделав между тем распоряжение, чтобы арестант Шевченко содержался при департаменте в отдельной арестантской комнате, под строгим присмотром, и считая долгом доложить об этом вашему высокопревосходительству, — я буду иметь честь ожидать, на отправление его, вашего приказания» 1. На цьому документі резолюція: «Ежели нет у Н. Н. Анненкова и Притвица экстренных бумаг, то надобно направить Шевченко одного, незачем держать его под арестом, он уже довольно долго сидит». Після того як з’ясувалося, що в директора канцелярії військового міністерства М. Анненкова і в керуючого департаментом військових поселень П. Притвиця екстрених паперів для відправки в Оренбург не було, вранці 31 травня 1847 р. «рядового» Шевченка під наглядом фельд’єгера Віддера відправили в розпорядження командира Окремого оренбурзького корпусу В. Обручова. У супровідному секретному листі повторено вирок і зроблено наголос на необхідності найсуворішого нагляду за Шевченком. Тут же пропонувалося повідомити, в який конкретно лінійний батальйон його зараховано

Объяснение:


Объяснение:

Я не знаю украинский язык


Композиція твору “Місце для дракона” Юрія Винничука

Пролог. Спокій і затишок запанували в князівстві, люботинці відвикли боронитися, запанувала нудьга безроздільно, викликаючи неймовірну лінь і розмореність.

Зав’язка. “Так і оголосіть: хто переможе дракона – пошлюбить князівну і сяде на престолі. Бій з Драконом – святе діло.” Тут народ валом повалив.

Розвиток дії. Через Пустельника Князь познайомився із Драконом, втерся йому в довіру і по до в такому делікатному ділі – віддати життя заради ння Люботина”. Кульмінація. І Лицар, заплющившись, навідліт рубає мечем у те око, в якому він, наче у дзеркалі та в цю мить надлітає джура і спис його з розгону впивається, мов жало оси, а голова Драконова сіпається. Дракон важко падає, голова його гупає об землю, і чи то почулося Лицарю, чи справді долинуло: “Дякую”.

Розв’язка. Дракон убитий, новий князь знайдений, до того ж саме той, кого вподобала молода князівна, але старий Князь не знаходить собі спокою, його мучить совість. Він приходить час від часу на могилу Дракона, я кого похоронили біля Пустельника, розмовляє з ними, наче із живими, і незабаром й сам помирає біля їхніх могил.

«Місце для дракона» — дитячий історико-фентезійний роман, написаний українським письменником Юрієм Винничуком у 1990 році.

Популярно: Українська література