Регистрация
dilnaz116
Есть ответ 👍

Записати, розкриваючи дужки. З’ясувати правила написання не і ні
з різними частинами мови.
1) Уламок рейки!.. Він був такий важкий, що іншим разом Хаєцький
певно, (ні)защо його (не)підняв би. 2) Пройшовши наскрізь вуличку,
він (Хома) (не)зустрів (ні)кого зі своїх. 3) — (Не)вже ми оце врятовані?
І (ні)хто нас більше (не)ловитиме, (ні)хто (не)постріля? 4) Хомі (ні)ко-
лилось, бій уже відгримів десь за містечко (О. Гончар). 5) Він (не)ловив
линів у озерах (ні)волоком, (ні)топчійкою, а яко(сь) (не)наче брав їх
з води прямо руками. 6) — (Ні)чого у світі я так (не)люблю, як саджати
що (не)будь у землю, щоб проізростало,— любила проказувати мати.
7) — Прямо, та й прямо, та й прямо, та й (ні)куди ж (не)звертайте! — гу-
кав дід подорожньому. 8) (Ні)дід, (ні)ми (не)розуміли прочитаного, і це
завжди хвилювало нас. 9) У хаті (ні)що (не)замикалось (О. Довженко)

171
449
Посмотреть ответы 1

Ответы на вопрос:

Элина177862006
Элина177862006
4,5(11 оценок)

Объяснение:

Моє село

Маленька крапелька величної держави —

моє село, багато є таких!

Зазнало лиха, бідувань і слави

Воно живе і вічно буде жить!

Нашому селу літ триста п'ятдесят, різні версії є про його назву.

Що чумаки возили сіль із Криму й заїжджали часто у корчму. І що перший переселенець дав назву свою. Що княгиня Софія Кантимирівна правила нашим селом. Мала маєток, Роганку-річку, а в ній карасі, і лини, й окуні. І церква теж була. І люди добр роботящі, умілі та тямущі. І пісня сходила із уст сама.

Мала Рогань, так звуть моє село, зручно примостилося біля швидкоплинної річки, затіненої верболозами.

Це частина моєї рідної Вітчизни, покровителька батьківського роду, моя відрада і надія, мої сподівання і звертання. Село добрих і працьовитих людей, які прагнуть зробити його зручним і впорядкованим.

У ньому я народилася, пішла до школи, тут моя рідня, друзі і знайомі, тут і доля моя.

Дуже гарне село навесні, коли цвітуть сади, і влітку, коли будинки потопають у зелені і квітах.

Через усе село в'юнко в'ється, мов стрічка, бруківка-шлях, що єднає нас і місто Харків.

Я живу і снюся своїм селом, воно в мені, бо будить думку і гріє душу, дороговказ і майбуття моє.

Я уособлюю Малороганську землю, що повнить світлом наш небокрай, чесних, порядних людей і є дивом калиновим, чарами барвінковими...

Популярно: Українська мова