1. Навіщо автор вдається до метафори, називаючи звичайного арештанта
царської тюрми Шехерезадою? Поясніть, чому Винниченко не дав героєві-
оповідачу імені. Яку роль у реалізації задуму митця відіграє прийом
деперсоналізації? (2)
2. Тема новели.(1)
3. Сюжет: експозиція-, зав’язка-, кульмінація-, розв’язка-.(1)
4. Чи може одна мить життя стати справжньою подією, змінити долю
людини? Поясніть свої міркування.(2)
5. Чи може щастя тривати завжди? Обґрунтуйте свою думку.(1)
6. Чому героя дивує зустріч з панночкою?(1)
7. Про що думають герою, перетинаючи кордон, чому їм не страшно вже?(1)
8. Поясніть, що є щастям для героя-оповідача і для панночки?(1)
9. Чому ж вони розлучилися, адже були ж закохані?(1)
10. Чи згодні ви з думкою « Щастя-момент. Далі вже буде буденщина, пошлість?»(1)
1. Зачем автор прибегает к метафоре, называя обычного арестанта
царской тюрьмы Шехерезадой? Объясните, почему Винниченко не дал героеви-
рассказчику имени. Какую роль в реализации замысла художника играет прием
деперсонализации? (2)
2. Тема новеллы. (1)
3. Сюжет: експозиция-, завьязка-, кульминация-, развязка -. (1)
4. Может ли одно мгновение жизни стать настоящим событием, изменить судьбу
человека? Объясните свои мысли. (2)
5. Может ли счастье длиться вечно? Обоснуйте свое мнение. (1)
6. Почему героя удивляет встреча с барышней? (1)
7. О чем думают герою, пересекая границу, почему им не страшно уже? (1)
8. Объясните, что является счастьем для героя-рассказчика и для барышни? (1)
9. Почему же они расстались, ведь были же влюбленные? (1)
10. Согласны ли вы с мнением «Счастье-момент. Дальше уже будет обыденность, пошлость ответить на эти во Это Виниченко "Момент"

197

234

Посмотреть ответы 1

Ответы на вопрос:

OLYAPAVLOVA15

Українська література

4,8(52 оценок)

Карпо був широкий в плечах, з батьківськими карими гострими очима, з блідуватим лицем. тонкі пружки його блідого лиця з тонкими губами мали в собі щось неласкаве. гострі темні очі були ніби сердиті. лаврінове молоде довгасте лице було рум'яне. веселі сині, як небо, очі світились привітно й ласкаво. тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум'яні губи - все подихало молодою парубочою красою. він був схожий з виду на матір. старий омелько був дуже богомільний, ходив до церкви щонеділі не тільки на службу, а навіть на вечерню, говів два рази на рік, горнувся до духовенства, любив молитись і постити; він понеділкував і постив дванадцять п'ятниць на рік, перед декотрими празниками. кайдашиха була вже не молода, але й не стара, висока, рівна, з довгастим лицем, з сірими очима, з тонкими губами та блідим лицем. маруся кайдашиха замолоду довго служила в дворі, у пана. куди її взяли дівкою. вона вміла дуже добре куховарить і ще й тепер її брали до панів та до попів за куховарку на весілля, на хрестини та на храми. вона довго терлась коло панів і набралась од їх трохи панства. до неї прилипла якась облесливість у розмові й повага до панів. вона любила цілувать їх в руки, кланятись, підсолоджувала свою розмову з ними. мелашка : лаврін стояв під вербою недалечка од дівчини й дивився на неї. сонце грало начервоному намисті, на рум'яних щоках. дівчина була невелика на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина, довгообраза, повновида,з тонким носиком. щоки, червоніли, як червонобокі яблучка, губи були повні та червоні, як калина. на чистому лобі були ніби намальовані веселі тонкі чорні брови, густі-прегусті, як шовк. мотря не виходила в його з думки, неначе стояла тут на току недалечке од його, під зеленою яблунею, і дивилась на його своїми темними маленькими, як терен, очима. він неначе бачив, як пашіло її лице з рум'янцем на всю щоку, як біліли її дрібні зуби між тонкими червоними губами. карпо задумався, сперся на заступ і не зводив очей з того місця під яблунею, де він ніби вгледів свою гарячу мрію в червоних кісниках на голові, в червоному намисті з дукачем.