Яка нова верства населення утворилася в 14-15 ст на території України. хто з галицьких князів започаткував на своїх землях формування цієї верстви населення
Ответы на вопрос:
Західна частина українських земель, що творила основу Галицько-Волинського князівства, в середині XIV ст. підпала під владу феодальної Польщі. З активною участю місцевих українських князів і феодалів східної Волині, Поділля, Київщини, Переяславщини і Чернігово-Сіверщини в середині XIV ст. ці землі вирвалися з прямої залежності від Золотої Орди й об'єдналися з Великим князівством Литовським, Руським і Жемайтійським. Своєрідною переломною подією у процесі переходу центральних українських земель від золотоординської залежності до складу Великого князівства стала битва у 1362 р. на Синіх Водах (притока Південного Бугу), в якій литовсько-руське військо завдало поразки ординцям.
До XIV ст. на Закарпатті закріпилася влада Угорської держави.
Політичне становище різних українських земель дуже різнилося між собою. Землі під Польщею й Угорщиною опинилися на становищі окупованих, у тому числі підневільною стала українська знать і духовенство. Вже через рік після підступного захоплення влади у Львові польський король Казимір III по Папу Римського Бенедикта XII звільнити його від присяги зберігати за руським "старостою і народом всі їх обряди, права і звичаї". Папа доручив зробити таке звільнення від присяги краківському римо-католицькому єпископу. Іншим було становище українських земель у Великому Литовсько-руському князівстві. Тут власне литовський елемент становив 1/10 населення. Частка ж руських (українців і білорусів) була переважаючою. Політичні переваги литовського елементу в державі випливали лише з того, що в ній родоначальником правлячої династії був литовський князь Гедимін (1316—1341), потім його син Ольгерд (1341—1377). Від Ольгерда влада у Великому князівстві перейшла, однак, не до його сина Ягайла, а до племінника Вітовта. На західних і південно-західних землях Русі династія Гедиміновичів вважала себе одночасно спадкоємницею Рюриковичів. Це ґрунтувалось на її родинних зв'язках з давньоруськими княжими родинами і швидко виявилося в культурі та побуті, навіть в іменах. Ольгерд посадив на удільне княжіння в Києві сина Володимира (1362—1392). Останнього після тривалої боротьби змінив внук Ольгерда Олелько Володимирович (1440—1455). Мовою управління, суду, культурної творчості з самого початку була тодішня літературна руська мова, що мала великі писемні традиції. В XIV—XV ст. у ній помітні два відгалуження: староукраїнської та старобілоруської мов, що розвивалися на давній літературній традиції і живилися народнорозмовною мовою відповідних територій.
ОбъяснениеЯк Литовсько-Руську державу розглядали Велике князівство практично всі відомі українські історики, серед них — М. Драгоманов, М. Грушевський, О. Єфименко, Д. Дорошенко та ін. Суперечливий погляд щодо етнічного характеру Литовсько-Руської держави виявили автори однієї з останніх праць "Українська народність. Нариси соціально-економічної і етнополітичної історії" (К., 1990). В одному місці вони пишуть, що Велике князівство "справедливо називають Литовсько-Руською державою", оскільки 9/10 її території і населення становили східні слов'яни. Однак в іншому вони наголошують на "несприятливі обставини, що призвели до розчленування і їх приєднання до Великого князівства Литовського", тому "Україна була насильно розчленована й загарбана іноземними феодалами, а українська народність — позбавлена можливості створити свою державність і опинилася під загрозою асиміляції". Йдеться також про те, що українське населення зазнавало в Литовській державі "соціального гноблення та політичних обмежень". У такому підход ться намагання ототожнювати "іноземний гніт" із соціальним гнобленням, хоча це не одне і те ж. Коли говорять про поліетнічний характер Литовсько-Руської держави, то не забувають про її становий характер.
:
Украинцы, поляки, литовцы, белорусы, русские по большей части.
Объяснение:
Почему?
Начнем с того, что в период с 14 по 15 века Украина являлась частью Великого княжества Литовского и Речи Посполитой, а именно туда входили Черниговские земли, Киевские, Волынские и Галицкие земли. При том, что первая половина 14 века при правлении Гедимина, то к Великому княжеству Литовскому также присоединилсь Минск, Орша, Пинск, Туров и Брест. Еще позже Новгород-Северское княжество, Черная Русь и Белая Русь переходят в состав Великого княжества Литовского. В 85 году 14 века Польша и Литва объединяется в одно государство.
Объяснение нравится" и и "идеальный ответ". Заранее
Объяснение:
1. Иран оставался слаборазвитым феодальным государством до революции 1979 г.
2. По Гюлистанскому договору Иран лишался не только Грузии, Дагестана и Северного Азербайджана, но и провинции Доггистан, а также Персии.
3. Ирано-английский договор был направлен против России, как и вся политика Англии на Ближнем Востоке с Х века.
4. По Туркманчайскому договору Иран ничего не выплатил, так как Арбитражный суд города Москвы возбудил в отношении него дело о банкротстве.
5. К началу 20 века Иран не лишился независимости и самостоятельности, так как никогда их и не имел.
Популярно: История
-
666Luc66610.04.2022 13:12
-
Teroristka12303.12.2020 01:01
-
agapova200729.10.2021 04:26
-
5596464321.02.2023 04:37
-
Moew04.02.2020 04:59
-
Stiv19100117.03.2021 00:20
-
Дедушка9111.03.2023 05:00
-
kazekb13.06.2021 21:14
-
vikkkki129.04.2023 19:45
-
stoun201830.03.2022 04:42