Знайдіть дієслова активного, пасивного й зворотно-середнього стану у цих реченнях. )

3. Обсипався яблуневий цвіт: і стежки засипав, і доріжки. 4. Нові пісні, новим потоком на тій хвилюються землі, де ручаєм лились широким скарги, печалі та жалі. 5. Не пишеться, а думається тільки, сміється в очі осінь багрецем. 6. Усе міняється, оновлюється, рветься, замулюється мулом, порохом береться – і знов зеленим з-під землі встає.

137

393

Посмотреть ответы 1

Ответы на вопрос:

vladik1501

Українська мова

4,7(75 оценок)

Горіх і каштан на краю лісу росли горіх і каштан. одного ранку проснувся горіх, дивиться - каштан увесь білий. - звідки в тебе така гарна одіж? - радіючи за нього, запитав горіх. - це цвіт, - гордо відповів каштан. – в тебе такого не буде. горіх зітхнув.- о-о! який чудовий в каштана цвіт! то діти завітали до лісу і милувались каштаном. на горіха ніхто й не глянув.як каштан відцвів, горіх зацвів. його цвіт був дуже скромний. каштан глянув і відвернувся: «аж соромно рости поряд. що подумають, коли дізнаються про те, що він мій друг? »пройшов на обох деревах з’явились зелені плоди. згодом на горіх почали сідати птахи і клювати їх. ті зривались з гілок, падали на землю. каштан сміявся: - дивись! моїх не чіпають. бояться. подивився горіх, а вони обсипані зеленими колючками. дійсно страшно. глянув на свої, а ті гладесенькі, беззахисні. зітхнув бідолаха та мовчки порадів за друга.наступила осінь. почали плоди обпадати. зелена шкурка на них лопалась. нападало їх так багато, що землю вкрили. глянув каштан вниз, і каже з погордою: - ось ці гарні - мої, а ті всі решту - твої.горіх і собі глянув… а там серед гладеньких рудих каштанів валялись зморщені горіхи. зітхнув горіх і промовчав.- ой! які гарні каштанчики! – раптом почули.це знову були діти. вони похапцем збирали каштани.- ох, ці діти! – промовив хтось поряд. - збирайте горіхи, в них такі смачні зернятка.глянули друзі, а ж то дорослі надійшли.- ой! правда! я так люблю горішки! - вигукнув хтось з дітей. - і я! і я! – загукала малеча. вони висипали каштани і почали набивати кишені горіхами. через хвилю на землі валялись лиш нікому не потрібні каштани.- тату! а що ж буде з ними? - запитав хтось. - та, напевне, дикі свині з’їдять. жаль стало горіху каштана. хотів підбадьорити його, та той знову відвернувся. тепер від сорому…