Текст "Яблунька" Т. зелінська невеликий переказ
ЯБЛУНЬКА
На маленькій, низенькій яблуньці цілий день любило сидіти сонце. Цвіту цієї весни на деревці було зовсім трішки, лише кілька рожево-білих квіточок радували бабцю Марію. Посадила вона яблуньку та й тішиться, плодів чекає.
У червні якось випадково побачила старенька троє яблучок. Вони сором’язливо трималися на гіллі. Радощам не було меж! Щодня плоди грілися на сонці, гойдалися на вітрі й міцно трималися хвостиками за життя!
А в серпні яблука зовсім набралися сили, почервоніли, стали соковитими. Яблунька стоїть край подвір’я і однією кроною дивиться на вулицю, де їдуть машини, поспішають у справах дорослі, тупотять до школи першачки.
Сергійко йшов додому, ніс важкого портфеля й ні про що не думав собі роздивлявся навкруг. Побачив яблуньку, вона лиш благословила на світ свої плоди. Зірвав яблуко, друге, третє… Надкусив одне, скривився, повикидав у бур’яни.
Подивилася старенька на яблуньку, обмацала кожну гілочку. Немає яблучок! Покотилися сльози… А Сергій ні про що не думав пішов додому (За Т. Зелінською).
235
497
Ответы на вопрос:
Популярно: Литература
-
ТвойВраг22.05.2020 03:13
-
Ада2000005.10.2021 14:31
-
ЕхоBts9722.11.2021 12:50
-
Батыр10005.10.2022 00:28
-
huhttt14.05.2023 20:40
-
ElDiablo133722.04.2021 20:29
-
adelkasquirrel1127.04.2023 02:25
-
Александрик39724.07.2022 16:48
-
nikitos13372826.08.2020 02:56
-
olgazdobickaya102.01.2020 02:51