Поки почало світати, козаки були вже далеко за Очаковим.
З моря вставала рожева зоря, розмальовуючи його безкраю нь, стелячи перед козацькими чайками рожевий килим. Згодом золоте сонце, не виникнувши ще з моря, послало свій промінь під небо на білі хмарки й затопило їх рожевим кольором із золотими розводами. Весело глянули ті хмарки в блакитне
море, як у люстру, і не можна було пізнати тепер, де море, а де небо. Нарешті з морської пелени з'явилося й саме сонечко. З півночі дихнув вітерець і, понадимавши на чайках вітрила, погнав їх туди, куди направляли керманичі, - на схід сонця.
Щодалі хвиля більшала, проте козаки були байдужі до неї: не первина їм у море ходити. Вони запалили люльки та завели пісні про Сагайдачного.
Отаманський байдак ішов посередині, а на ньому з прапорів було нап'ято гасло, щоб усі чайки купи трималися, щоб передні не відпливали далеко та не кидали задніх, бо під час походів траплялося таке лихо, що розбурхане море порозкидає козацькі чайки так, що потім отаман і не збере всіх. От і горнулися
тепер усі чайки до отаманської, мов діти до матері.

ВИЗНАЧИТИ ВІДОКРЕМЛЕНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ

130

239

Посмотреть ответы 1

Ответы на вопрос:

Сашок311

4,4(99 оценок)

1. науковий. 2. художній. 1. з к 2. з о к

150 000+ пользователей

Оформить подписку