Заруб. літ
1. Людина в мистецтві постає суперечливою, вона переживає складні драми й постійну боротьбу у власній душі, вагається між почуттями, пристрастями та бажаннями й обов’язком і вірою. Про яку літературну добу йде мова:
а) класицизм;
б) Відродження;
в) бароко;
г) середньовіччя.
2. Орієнтуючись на шедеври античності, вони самі прагнули створювати “зразкове” мистецтво. Вони - це представники епохи:
а) Відродження;
б) середньовіччя;
в) бароко;
г) класицизму.
3. Класицисти вважали, що античні майстри творили за законами:
а) розуму;
б) практичного досвіду;
в) відчуттів;
г) віри.
4. Вкажіть невірне твердження. Класицистичні образи відрізняються:
а) абстрактністю;
б) універсальністю;
в) індивідуальністю;
г) схематичністю.
5. Драматичні твори в епоху класицизму підпорядковувались правилу “трьох єдностей”: часу, _______ , дії:
а) міста;
б) території;
в г) місця.
6. Наукові твори, за системою класицистичних жанрів, належали до якого стилю:
а) високого;
б) середнього;
в) проміжного;
г) низького.
7. Теоретиком класицизму вважають:
а) Н. Буало;
б) Р. Декарта;
в) Ж.Б. Мольєра;
г) Дж. Донна.
8. До якого виду лірики належить вірш Дж. Донна “Щоб мучить мене”:
а) пейзажної;
б) любовної;
в) філософської;
г) громадянської.
9. За жанром “Міщанин-шляхтич” Ж.Б. Мольєра - це:
а) трагедія;
б) комедія;
в) водевіль;
г) драма.
10. Цінність особистості незалежно від її соціального та майнового стану Ж.Б. Мольєр втілює в образі:
а) Доранта;
б) Ков’єля;
в) Журдена;
г) Клеонта.
11. Які із зазначених рис характеризують Ков’єля:
а) лицемір і цинік;
б) розумний і кмітливий;
в) чесний і шляхетний;
г) марнославство і приниженість.
12. Яка з п’єс не належить перу Ж.Б. Мольєра:
а) “Міщанин-шляхтич”;
б) “Тартюф”;
в) “Скнара”;
г) “Недоросток”.

262

439

Посмотреть ответы 1

Ответы на вопрос:

nikadidok

Окружающий мир

4,4(67 оценок)

Свои поселения, а позднее города, древние славяне строили на возвышенных местах, и располагались вблизи источников воды – рек, ручьев и родников. река защищала их поселения и города от врагов. такие поселения обычно состояли из нескольких домов, и всегда были защищены от нападения непрошенных гостей. чаще всего свои поселки славяне окружали частоколами – изгородями, которые состояли из толстых бревен, стоящих рядом друг с другом и крепко забитых в землю. концы бревен обычно заостряли и для прочности обжигали на костре.