Прочитай і прокоментуй повідомлення в газеті про Кулаківського. Поясни, чи мучили його докори сумління за вчинений злочин.

284

390

Посмотреть ответы 1

Ответы на вопрос:

катяlove4

Українська література

4,4(19 оценок)

«…коли б хоч скоріше, а то жує та й жує, прямо душу з тебе вимотує: хліб з’їдає і час гаїть…»; «ох, земелько, свята земелько — божа ти донечко! як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки… приобрітав би тебе без ліку. легко по своїй власній землі ходить. глянеш оком навколо — усе твоє; там череда пасеться, там орють на пар, а тут зазеленіла вже пшениця і колоситься жито: і все то гроші, гроші, гроші…»; «…під боком живе панок смоквинов, мотається туди й сюди, заложив і пере заложив — видно, що замотався: от-от продасть, або й продадуть землю… ай, кусочок же! двісті п’ятдесят десятин, земля не перепахана, ставок рибний, і поруч з моєю, межа з межею»; «скотина гроші коштує, вона цілий тиждень робить на нас, а в неділю, що мала б відпочить, гони в церкву. це не по-божому і не по-хазяйськи»; «я не буду панувати, ні! як їв борщ та кашу, так і їстиму, як мазав чоботи дьогтем, так і мазатиму, а зате всю землю навкруги скуплю»; «ох, земелько, свята земелько — божа ти донечко! як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки… приобрітав би тебе без ліку! »; «їдеш день — чия земля? калитчина! їдеш два — чия земля? калитчина! їдеш три — чия земля? диханіє спирає… «застав його (романа) коняку запрягать, то й не запряже: він зараз полізе по книжках, по тих рихметиках шукать, як це робиться»; «обіцянка — цяцянка, а дурневі радість»; «…бере і в свого, і в чужого»; «лупи та дай»; «…робітники та собаки надворі повинні буть»; «ой пузирі! глядіть, щоб не полопалися, а замість вас калитку розіпре грошового»; «обікрали… ограбили…пропала земля краще смерть, ніж така потеря! »; «тільки прийдеться платить, то я тебе живого облуплю» (калитка — роману); «тільки ти давай за поросят пузиреві так, щоб він не продав, дешево давай, на біса терять гроші: женися на пузирівні — сам наплодиш завідських свиней»; «хоч би молились (робітники), а то стоїш, чухається та шепче собі губами, аби простоять більше без роботи».