Сформулюйте тему, визначте провідну ідею та та основні проблеми комедії "міщанин шляхтич"
Ответы на вопрос:
Головна проблема, на якій побудовано сюжет "Мішанина-шляхтича", відображає певний історичний етап розвитку буржуазії у Франції. Новоспечені буржуа, які накопичили чимало грошей, зароблених різними шляхами, почувалися рівними дворянам. Саме тому вони намагалися наслідувати дворянським манерам, зовнішньому стилю поведінки, одягу життя.Саме про одного з таких буржуа — пана Журдена — розповів Мольєр у своїй комедії. Для міщанина Журдена вже саме дворянське ім'я є гарантією найвищих моральних цінностей, тому він беззастережно в усьому покладається на хитрого дворянина графа Доранта. Через їхні стосунки практично показані реальні суспільні відносини. Тому, сміючись над бідолашним Журденом, який будь-що хоче стати схожим на дворян та ще й дочку видати заміж неодмінно за шляхтича, ми разом з ним співчуваємо саме йому. Граф Дорант і маркіза Доримена представляють дворянство. До того ж на їх прикладі Мольєр показав, що й дворяни можуть бути неправдивими, вередливими, непорядними. Таким і є граф Дорант, який розтринькав свої статки й шукає багату наречену. Та й Доримена покохала його, переконавшись, що він багатий, бо дарує коштовні подарунки. Обоє вони також пошилися в дурні. Про справжні почуття тут і не йшлося. А от на кохання здатні інші герої — Люсіль і Клеонт, Ніколь і Ков'єль. Вони чисті серцем, тому й перемога на їхньому боці. Отже, проблема справжнього й несправжнього, проблема правди й неправди вирішується через смішні ситуації, у які потрапляють герої завдяки неправильному уявленню героїв одне про одного. Змальовуючи смішні події, що сталися з бідолашним Журденом, Мольєр піднімається до широкого узагальнення суспільних явищ, не забуваючи при тому про моральні уроки, без яких неможлива комедія класицизму.
В своих рассказах Тэффи иронизирует над слабостями
человекообразных, отсутствием логики в их поведении,
над тщетными усилиями пробраться "в человеки".
Ее юмор окрашивается грустью и печалью, комическое
все чаще сближается с трагическим.
Тэффи идет от характера, ищет смешное в личности,
в извечных человеческих пороках, присущих людям.
Авторский голос начинает повествование и заканчивает
его, придавая незамысловатым историям обобщенный
характер.
В рассказе грустное и смешное переплетаются и
составляют единое целое.
По своему элегическому тону и глубине психологического
подтекста он напоминает смех Чехова.
Отметь как лучший
Популярно: Литература
-
bos00223.09.2020 17:43
-
anastia1516.02.2022 17:47
-
Nonna722922.09.2020 11:46
-
leesasha08319.04.2023 02:35
-
юлия192410.08.2020 14:46
-
sbornyakovap08xiv26.10.2021 05:35
-
101102103104105116.04.2020 01:02
-
valeracat18608.05.2020 15:35
-
Unforgettable7725.03.2022 21:23
-
радмир14006.01.2020 03:01