Почему соединение тазовых костей с крестцом обладает малой подвижностью,а ключица с грудиной с грудиной подвижный сустав

108

488

Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

полина1843

Биология

4,5(13 оценок)

За счет связок и внтрисуставного диска(фудино-ключичного сустава).

Yulia1393

Биология

4,7(33 оценок)

Історія поняття[ред. • ред. код]

ботанічний термін «angiospermae» (дослівно «покритонасінні») запропонував пауль герман (paul hermann) в 1690 році, термін був складений з грецьких слів αγγειον (вмістище) і σπερμα (насіння). так герман називав один з найголовніших відділів рослинного царства, якій включав рослини, насіння яких капсулами. gymnospermae за германом були квітковими рослинами, чий єдиний цілісний плід вважався насінням з відсутніми покривами. сам термін і його антонім були підхоплені карлом ліннеєм, який використовував їх в схожому, але обмеженішому сенсі — для назв рядів свого класу двосильних (didynamia). у своєму сучасному значенні ці терміни почали використовуватися після того, як роберт броун в 1827 році встановив існування істинно голих насіннєвих зачатків у cycadeae і coniferae, присвоївши їм назву gymnospermae. з того часу термін angiospermae став використовуватися різними авторами, іноді з різними варіаціями, для позначення однієї з підгруп в межах дводольних рослин (розділення «явношлюбних» рослин на безсім'ядольні, одно(сім'я)дольні і дво(сім'я)дольні набуло поширення дещо раніше).

проте після того, як вільгельм гофмейстер описав процеси, які відбуваються в зародковому мішку квіткових рослин (1851), і зіставив їх із заплідненням таємношлюбних, стало ясно, що gymnospermae є групою абсолютно відмінною від angiospermae. в результаті, поняття «покритонасінні» поступово стали розглядати як синонім поняття «квіткові», і, відповідно, дводольні (magnoliopsida, або dicotyledones) і однодольні (liliopsida, або monocotyledones) — як підгрупи у складі angiospermae. у цьому значенні поняття «покритонасінні» (angiospermae) використовується й донині.

походження[ред. • ред. код]

один з найважливіших напрямків розвитку рослинного царства — пристосування до мінливостей навколишнього середовища. квіткові рослини є яскравим прикладом цієї лінії і домінують на земній поверхні в дану епоху. від полюсів до екватора немає такої ділянки, де можливе рослинне життя, але не знайдено покритонасінних. вони удосталь зустрічаються в долинах річок і чистих озерах, в меншої кількості — в солоних озерах і морях. проте такі водні покритонасінні не є примітивними формами, а виникли шляхом пристосування наземного предка до водного середовища. до щонайширшої ічної різноманітності додається різноманітність форм і способів зростання. банальна ряска, що покриває поверхню ставка, є крихітним зеленим пагоном з простим корінцем, вертикально зануреним у воду, і з дуже нечіткими листами і частинами стебла. могутнє лісове дерево сторіччями розвивало свою складну систему стовбурів і гілок, покритих незліченними гілочками і листям, а під землею відповідну площу займає могутня, добре розвинена коренева система. між цими двома крайнощами — нескінченні градації: водні і земні трави, повзучі, висхідні, кущі і дерева, набагато більша різноманітність, ніж серед решти груп насінних рослин, загалом відомих як голонасінні (gymnospermae).

перші залишки покритонасінних датують юрським періодом, тому вони мають вік приблизно 140 мільйонів років. базуючись на сучасних даних, можна припустити, що предки покритонасінних і гнетових розділилися протягом тріасового періоду (220–202 мільйонів років тому)[2]. залишки рослин з ознаками покритонасінних з'явилися протягом юрського і раннього крейдового періоду (135-65 мільйонів років тому), але це були досить-таки нечисленні і примітивні форми. сліди широкого розвитку і розповсюдження покритонасінних з'явилися в палеонтологічному літописі в середині крейдового періоду (близько 100 мільйонів років тому). але вже наприкінці цього періоду покритонасінні стали домінуючою формою рослинного життя, і в багатьох викопних рослинах пізнаються представники сучасних родин (наприклад, бук, дуб, клен і магнолія).