Регистрация
Волщебница
Есть ответ 👍

Потрібні патріотичні цитати по твору місце для дракона ​

276
488
Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

232привет
232привет
4,7(44 оценок)

«- А ви оголосіть краще, що мене вбито. Я сидітиму тут і носа нікуди не потикатиму. – Аякже! А де труп? Ти мені трупа давай, а тоді сиди: хоч сто літ! А хто бачив, як тебе було переможено? Гадаєш, всі такі дурні? Я через тебе, гевала, ночей не сплю, вже третій день п’ю. Так і зіп’юсь до дідькової мами. А що з дочкою буде? А з Люботином? В тебе що – патріотичні почуття притуплені? – Та ні… але я ще такий молодий… не нажився ще…

– Шкода. Але що робити?»

«- Так, це правда. Але я вже знаю, що зроблю. Я вийду на герць. Заради князя, заради його доньки і заради Люботина. Мого Люботина. Бо ж це і моя земля!

– Що ти говориш?! Ти повинен жити! Життя володаря не варте й одного рядка поета! Ти повинен писати!»

«- Ну і що? Ваш батько не винен, що мусить брехати. Якби я був справжнім драконом, то й не треба б цієї кумедії. – Або якби князь був князем… І я – сама собою… І всі люди – людьми… А не драконами. Ах, я знаю, що зроблю! Зараз вийду до них в оцій чистенькій сукні.., Нехай побачать, що нема вже кого визволяти…»

«- …є лицарі і з-за границі, розумієте? Ми в жодному випадку не повинні перед ними острамитися. Але й підтяти вас жоден з них не сміє. Цього ми дозволити не можемо. Герой мусить бути свій. Так би мовити, для історії і для прикладу.

– Чого ви бідкаєтеся? Невже вам невідомо про нашу домовленність з князем? – Ну-у, нам ще й не таке відомо. Служба, хе-хе. Працюємо в поті чола… Але, бачите, справа делікатна. Князь хоче, аби ви піддалися панові Лавріну, Князівна воліє його джуру. А от я – єдина людина в цьому зачуханому князівстві, котра дивиться не поверхово, а вглиб. Цей пан Лаврін мені не дуже до вподоби. Більшу частину життя пробув за межами краю. Хто й зна, які там вітри в голові у нього.

– Мене це не цікавить.

– Ну, певно, після вас хоч потоп! Але хіба це позиція справжнього патріота? – До чого тут патріотизм?

– Ну, ви ж бачите себе саме патріотом. Хіба ні? Адже пустельнику так і сказалисьте, що йдете на смерть заради Люботина.

– Ви підслуховували наші розмови? – Це не суттєво…»

Объяснение:

dahasha0515ozg6qu
dahasha0515ozg6qu
4,6(24 оценок)
Ксвоим товарищам по оружию тарас относится трогательно, бережно, ради их спасения ему не жаль даже собственной жизни. казаки ценят такое отношение, и за мудрость, мужество, опыт, воинскую доблесть и отвагу запорожцы выбирают тараса бульбу своим атаманом в трудную для них минуту. когда казаки, расположившись на отдых после первого боя под дубно, узнали, что во время их отлучки на сечь пришли татары и забрали в плен многих оставшихся там казаков, кошевой предлагает немедленно "гнаться за татарином". однако тарас не соглашается, возражая: "ты позабыл, видно, что в плену остаются наши, захваченные ляхами? " уйти, не выручив товарищей, надеющихся на спасение из плена, кажется тарасу бульбе невозможным. перед решающим, самым страшным боем, выбранный атаман тарас бульба находит нужное слово, чтобы подбодрить и объединить людей. он "знал, что и без того крепки они духом, — а просто самому хотелось высказать все, что было на сердце". речь, свидетельствовавшая о мудрости тараса, немалом его опыте и убежденности в правоте своего дела, глубоко тронула казаков: "всех.. разобрала сильно такая речь, дошед далеко, до самого сердца". горячий отклик в душах запорожцев находят слова атамана, что "нет уз святее товарищества! " 

Популярно: Українська література