Регистрация
Кукарику12
23.06.2023 03:32
История
Есть ответ 👍

У боротьбі з ким зазнав поразки Данило Галицький?

264
332
Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

ffffffqqqqq1111
ffffffqqqqq1111
4,4(72 оценок)

Через раптову смерть Романа Мстиславича у 1205 р. у Галицько-Волинському князівстві утворилося безвладдя. Старшому синові Романа Данилові минуло ледве три роки, а меншому Васильку – два. Галичину й Волинь охопили безперервні міжусобиці та іноземні інтервенції, які тривали протягом кількох десятиліть.

Одразу після загибелі Романа Великого волинські дрібні князі унезалежнилися, а галицькі бояри відмовилися визнавати владу малолітніх синів Романа Данила і Василька. Удова князя Романа, відчуваючи себе безсилою боротися з боярами та претендентами на престол, разом із дітьми виїхала до своїх родичів до Угорщини, а потім на Волинь.

Першими розпочали боротьбу за владу в Галицькому князівстві Володимир, Святослав та Роман Ігоровичі, сини героя "Слова о полку Ігоревім" – новгород-сіверського князя Ігоря Святославича та княжни Ярославни, доньки галицького князя Ярослава Осмомисла. їх підтримували князі Київщини, Чернігівщини, Новгород-Сіверщини. Галицькі бояри у 1206 р. за до себе одного з Ігоровичів – Володимира. Як конкурент малих Данила та Василька

Романовичів, Володимир вигнав їх із Володимир-Волинського князівства та подарунками стримав королів Польщі й Угорщини від втручання в міжусобицю. Утім, Володимиру не вдалося затриматися довго, невдовзі його вигнав із Галича брат Роман. У цей час відбулася зміна в позиції Угорщини. Король цієї країни задумав приєднати Галичину й надіслав до Галича військо на чолі з воєводою Бенедиктом, який захопив Романа Ігоровича в полон і відіслав до Угорщини. Проте Романові вдалося втекти з полону й за підтримки решти своїх братів вигнати угорців. Володимир Ігорович утвердився в Галичі, Роман – у Звенигороді, а Святослав у Перемишлі. Ігоровичі утримувались у Галичині з 1206 по 1212 р., однак через конфлікт з боярською верхівкою зазнали поразки.

assassin83arsoz7sda
assassin83arsoz7sda
4,6(54 оценок)

Реформы Петра I — преобразования в государственной и общественной жизни, осуществлённые в период правления в России Петра I.

Пётр I «Великий».

Царь Пётр I за работой.

Всю реформаторскую деятельность Петра I условно можно разделить на два периода (этапа): 1696—1715 годы и 1715—1725.

Особенностями первого этапа были спешка и не всегда продуманный характер, что объяснялось ведением Северной войны. Реформы были нацелены, прежде всего, на сбор средств для ведения войны, сборы проводились насильственным методом и часто не приводили к желаемому результату. Кроме государственных реформ, на первом этапе проводились обширные реформы с целью модернизации уклада жизни. Во втором периоде реформы были более планомерными.

Ряд историков, например В. О. Ключевский, указывал, что петровские реформы являлись лишь естественным продолжением изменений, протекавших в ходе XVII века. Другие историки (например, Сергей Соловьёв), напротив, подчёркивали революционный характер преобразований Петра.

Историки, проводившие анализ петровских реформ, придерживаются разных взглядов на его личное в них участие. Одна группа полагает, что как в составлении программы реформ, так и в процессе их осуществления Пётр не играл главной роли (которая была ему приписана как царю). Другая группа историков, наоборот, пишет о большой личной роли Петра I в проведении тех или иных реформ.

Популярно: История