Ответы на вопрос:
Наказ народного комісара оборони Союзу РСР № 227 від 28 липня 1942 року (отримав неофіційну назву «Ні кроку назад!»). Виданий у зв'язку з різким загостренням стратегічної обстановки на радянсько-німецькому фронті, коли війська Червоної армії після поразки в Харківській операції 1942 року, невдалих боїв у районі Воронежа, на Дону та на Донбасі з величезними втратами відступали до Волги і Північного Кавказу. Німці захопили густонаселені й найбільш розвинені промислові і сільсько-господарські райони СРСР. У документі констатувалося: на окупованій території залишилися 70 млн. радянських людей і величезні стратегічні ресурси, СРСР втратив перевагу над Німеччиною в людських резервах і запасах хліба, подальший відступ загрожував державі загибеллю. Наказ мав на меті ліквідувати пораженські настрої у військах, підвищити рівень дисципліни й відповідальності командного складу. Йосип Сталін вимагав наведення в армії «найсуворішого порядку і залізної дисципліни», знімати з посад і судити командирів будь-якого рангу, які допустили відступ військ без наказу вищого командира. Для кожного військовослужбовця оголошувалася вимога — ні кроку назад без наказу командування. Панікерів і боягузів наказувалося знищувати на місці. Передбачалося сформувати в межах фронту 1—3 штрафні батальйони по 800 осіб, а в межах армії — 5—10 штрафних рот по 150—200 осіб у кожній; 3—5 загороджувальних загонів (до 200 осіб у кожному), що мали не допустити несанкціонованого відходу частин із займаних позицій. Командування фронтів зобов'язувалося «ліквідувати відступальні настрої у військах», а також знімати з постів і направляти в Ставку Верховного головнокомандування для притягнення до військового суду командирів, які дозволили самовільний відступ з позицій без наказу командуючого фронту. Аналогічні дії армійського командування передбачалися стосовно командирів та комісарів корпусів, полків і батальйонів. Подальші події показали, що заходи, здійснені відповідно до наказу, не змогли зупинити відступ радянських військ. Проте вони все ж відіграли мобілізуючу роль у наведенні дисципліни й порядку
Объяснение:
ответ:Во-первых, благодаря законам Солона в Афинах, знать лишилась своих преимущества по управлению государством. Архонтом мог стать любой гражданин, обладающий богатством.
Во-вторых, для решения важнейших во стали созывать Народное собрание, в котором участвовали все граждане, а не только избранные.
В-третьих, Солон учредил выборный суд. Впервые в истории судьи должны были выбираться по жребию из числа всех граждан, независимо от их знатности и богатства.
Таким образом, законы Солона заложили в Афинах основы демократии, то есть «власти народа».
Объяснение:
Популярно: История
-
Стас66622805.03.2020 10:36
-
Slonik345222.08.2022 13:03
-
taniash05200522.03.2023 15:35
-
novkov64180027.07.2020 01:14
-
Vladimirmir2812.03.2023 01:52
-
ariskin221.10.2021 21:03
-
ramzesrvc15.12.2020 07:25
-
Анна66611130.01.2022 22:35
-
АнастасияКимЧанЫн08.07.2022 10:37
-
Murv84716.11.2020 00:28