Укажіть назву тварин, які вловлюють, вбивають і споживають інших тварин:
а) фітофаги; б) паразити; в) хижаки; г) кровосисні види.
2. Укажіть тварину-сапротрофа: а) гепард; б) стьожак широкий; в) скарабей священний; г) колорадський жук.
3. Укажіть, як називають тварин, які споживають рослини: а) паразити; б) симбіотрофи; в) фітофаги; г) мікофаги.
4. Укажіть тварину, якій притаманне позакишкове травлення: а) беззубка; б) річковий рак; в) печінковий сисун; г) павук-хрестовик.
5. Укажіть відділ шлунка жуйних тварин, у якому виділяється шлунковий сік: а) рубець; б) сітка; в) книжка; г) сичуг.
6. Укажіть тварин, слина яких не містить травних ферментів: а) амфібії; б) рептилії;
в) птахи; г) ссавці.
7. Укажіть органи дихання водних комах: а) легені; б) трахеї; в) легеневі мішки;
г) органи дихання в них відсутні.
8. Укажіть тварин, яким властивий механізм подвійного дихання: а) комахи; б) амфібії; в) птахи; г) ссавці.
9. Укажіть тварин з незамкненою кровоносною системою: а) комахи; б) рептилії;
в) амфібії; г) риби.
10. Укажіть назву судин, якими кров рухається до серця: а) вени; б) артерії; в) аорта;
г) капіляри.
11. Укажіть тварин, які належать до теплокровних: а) жаби; б) акули; в) крокодили;
г) голуби.
12. Укажіть хребетних тварин, у видільній системі яких немає сечового міхура:
а) амфібії; б) рептилії; в) птахи; г) ссавці.
13. Укажіть тварин, у яких немає сформованої м’язової тканини: а) гідра; б) виноградний слимак; в) комаха; г) дощовий черв'як.
14. Укажіть молюска, якому притаманний реактивний рух: а) беззубка; б) виноградний слимак; в) кальмар; г) ставковик.
15. Укажіть тварин, яким притаманна радіальна симетрія тіла: а) страуси; б) дельфіни; в) актинії; г) жаби.
16. Укажіть тварин, у яких відсутня грудна клітка: а) амфібії; б) рептилії; в) птахи;
г) ссавці.
17. Укажіть м’яз, притаманний лише ссавцям: а) міжреберний; б) грудний; в) діафрагма; г) шийний.
18. Укажіть тварин, у яких покривний епітелій виділяє хітиновмісну кутикулу: а) плоскі
черви; б) риби; в) амфібії; г) комахи.
19. Укажіть тварин, у яких шкіра практично позбавлена залоз: а) риби; б) амфібії;
в) рептилії; г) ссавці.
20. Укажіть тварину, забарвлення якої є прикладом мімікрії: а) тарантул; б) мухадзюрчалка; в) саламандра плямиста; г) жук сонечко.
21. Укажіть тварин, нервова система яких не поділяється на центральну та периферичну: а) кишковопорожнинні; б) молюски; в) комахи; г) кільчасті черви.
22. Укажіть тварин, у яких півкулі великого мозку не вкриті сірою речовиною: а) ссавці;
б) птахи; в) рептилії; г) амфібії.
23. Укажіть тварин - мешканців водойм, яким притаманне лише внутрішнє запліднення: а) багатощетинкові черви; б) кісткові риби; в) двостулкові молюски; г) хрящові риби.
24. Укажіть хребетних тварин, яким притаманний непрямий розвиток: а) хрящові
риби; б) амфібії; в) рептилії; г) птахи.
25. Укажіть безхребетних тварин, яким притаманний прямий розвиток: а) комахи;
б) павуки; в) багатощетинкові черви; г) нематоди.
26. Укажіть тварин, у життєвому циклі яких чергуються статеве й нестатеве покоління: а) аскарида людська; б) дощовий черв'як; в) річковий рак; г) аурелія.

Объяснение:

Сейчас,минутку переведу и отвечу!

Особенно интенсивно гигиеническая наука стала развиваться в 19 веке. развитию гигиены в этот период способствовали крупные открытия естественных наук, рост промышленности и городов и, конечно, деятельность ученых-гигиенистов. в 1844 г. м. леви (париж) был создан первый учебник по гигиене. в 1854 г. парке (лондон) выпустил в свет пособие по экспериментальной гигиене. джон саймон. в 1848 году в был издан первый в мире закон об общественном здравии и создано первое в мире государственное учреждение по охране здоровья. среди деятелей общественной медицины того времени особой место занимает джон саймон - санитарный врач и хирург, один из основоположников общественной гигиены в . саймон создал крупную школу общественных врачей, деятелей санитарного и санитарно-промышленного надзора. вместе со своими сотрудниками он изучал причины смертности рабочих в связи с условиями их труда, санитарным состоянием их жилища, питанием и тд. организованные группой саймона обследования, проводились с целью изучения таких важных гигиенических проблем как общесанитарное состояние промышленных центров, условия труда и профессиональные заболевания, жилищные условия, питание, эксплуатация труда женщин и. детей, детская смертность, связанная с вынужденным участием женщин-матерей в промышленном производстве. развитие промышленности и успехи естествознания способствовали развитию экспериментальной гигиены, основоположником которой явился врач макс петтенкофер (1818 - 1901). макс петтенкофер. назначенный в 1853 году ординарным профессором, макс петтенкофер приступил к созданию специальной, самостоятельной гигиенической кафедры, которая официально была открыта в 1865 году в мюнхенском университете. по инициативе ученого и его планам в мюнхене в 1875 году был построен первый гигиенический институт, который послужил примером для учреждений такого рода и явился центром развития гигиенической науки. макс петтенкофер справедливо признается основоположником современной научной экспериментальной гигиены. до него эта дисциплина носила почти исключительно характер личной гигиены, занималась разработкой, пропагандой правил и советов, касающихся сохранения здоровья и продления личной жизни. со времени макса петтенкофера гигиена получила направление как наука об общественном здоровье и общественных мерах его сохранения и укрепления. макс петтенкофер первым применил точные-методы естественных наук к изучению окружающей среды - воздуха, воды, почвы, жилища, одежды и ее влияния на организм человека и здоровье населения. при этом ученый не только вооружил гигиену лабораторными способами исследования, но и разработал ряд крупных гигиенических проблем, подняв гигиену на уровень точной экспериментальной науки. ученый разрабатывал проблему воздуха жилища во всех ее аспектах. на первое место необходимо поставить работы ученого о вентиляции, основанные на экспериментальных исследованиях оценки доб­рокачественности воздуха жилых помещений по степени содержания углекислого газа как показателя загрязнения воздуха и установлении величины воздухообмена в помещениях. разработанная им методика определения углекислоты в воздухе применяется и в настоящее время. следует отметить, что макс петтенкофер возражал против решающей роли микробного фактора, защищаемой р. кохом и возглавляемой им бактериологической школой. в 1882 году макс петтенкофер выпустил многотомное руководство по гигиене. влияние макса петтенкофера на развитие гигиены во всех европейский странах огромно. по примеру мюнхена кафедры гигиены стали создаваться во всех университетах. как правило руководители вновь создаваемых гигиенических кафедр считали своим долгом посетить мюнхен и поработать в гигиенической лаборатории макса петтенкофера. в их числе были и наши первые научные деятели в области гигиены - доброславин, эрисман, субботин, судаков и другие.