Исторический образ Богдана Хмельницкого

ответ:Хмельницкий родился в 1596 году 6 января. Местом его рождения стало село Суботов, который расположен в Черкасской области. Он был государственным деятелем и полководцем, организовавшим восстание украинцев против Речи Посполитой. Начало его деятельности, как талантливого полководца припало на 1620-1621 года, когда в самом разгаре была польско-турецкая война. Молодому и неопытному Хмельницкому на тот момент было всего двадцать пять лет. Судьба сыграла с ним злую шутку, когда он потерял отца и попал в плен к туркам. Но даже из такой ситуации он сумел вычесть пользу, выучив там татарский и турецкий языки, что в дальнейшем послужило огромным плюсом для него. Спустя два года Богдана выкупили из рабства и вернули домой – в Суботов, где парень решил стать частью казачества. Так и начался его великий путь.

Объяснение:

Полное имя: Зиновий Богдан Михайлович Хмельницкий (укр. Богдан Зиновій Михайлович Хмельницький)

Отец: чигиринский подстароста Михаил Хмельницкий, состоял на службе у коронного гетмана Станислава Жолкевского, а затем у его зятя Яна Даниловича. В 1620 году он участвовал в походе Жолкевского на Молдавию и погиб в битве с татарами под Цецорой.

Мать: Агафья (это может быть имя, полученное после перехода в монашеский чин), казачка. Впоследствии после смерти мужа она вышла замуж за шляхтича и «королевского солдата» Василия Шишко-Ставецкого, что свидетельствует о её благородном происхождении.

Годы жизни: 27 декабря 1595 – 27 июля 1657 года

Причина смерти: инсульт

Место рождения: Суботов

Место смерти: Чигирин

Место погребения: Ильинская церковь в Суботове

Вера: православие

Должности и звания: гетман Войска Запорожского, полководец и государственный деятель. Предводитель восстания против Речи Посполитой.

Главное достижение: добился воссоединения Украины с Россией в 1653 году.

Личная жизнь:

Жёны

Сомко, Анна

Чаплинская Гелена

Золотаренко Анна

Образование

Киевская братская школа

Иезуитский коллегиум в Ярославе

Иезуитский коллегиум во Львове

Навыки

скоропись, искусство риторики и сочинения, польский язык, латынь.

Память Богдана Хмельниццкого

В честь Богдана Хмельницкого называние географическим объектам и городским объектам, воздвигали памятники, устанавливали мемориальные таблички, выпускали монеты и купюры, марки.

Внешность и черты характера

По описанию современников Хмельницкий был человеком среднего роста и крепкого телосложения. Характер у Хмельницкого был неуравновешенным и противоречивым. Периоды активности и уверенности в себе сменялись периодами апатичности и сонливости. Можно сказать, что Хмельницкий был склонен к депрессии. И, как это характерно для крупны военачальников, с возрастом у него начала развиваться паранойя. Он стал подозрительным даже в отношении к друзьям и соратникам.

Гетман получил неплохое, по тем временам, образование, много путешествовал. Он любил общаться с образованными людьми, оказывал поддержку Киевской академии.

Анализируя тексты писем, которые гетман писал или диктовал лично, можно утверждать, что он прекрасно владел эпистолярным жанром. А вот читал он мало, зато любил народную поэзию и народную музыку. Гетман был хорошим оратором и в речах часто использовал поговорки, приводил примеры из жизни.

Гетман любил застолья, был щедрым и гостеприимным хозяином, играл для гостей на бандуре. Кулинарные предпочтения его были предельно он ел пищу, пил горилку и медовуху

Объяснение:

Збірник рефератів » історія " Фашизація Італії

Фашизація Італії

Друга половина 20-х pp. Фашизм Італії характеризувався як відкрита терористична форма політичної влади, яка принципово відрізнялася від ліберальної демократії.

Відбувалася фашизація країни:

1. У 1929 виборна палата парламенту була ліквідована. Замість неї створена Палата "Фаши" і корпорацій, до складу якої увійшли члени Національної ради фашистської партії і Національної ради корпорацій.

2. Фактично відбулося злиття фашистської партії з фашистською державою.

3. Було встановлено масовий контроль над органами влади. Державний апарат піддався чищенню від " підозрілих елементів

4. Були ліквідовані всі громадські організації, залишилися тільки фашистські профспілки, керівництво яких не вибиралося, а призначалося керівниками фашистської партії.

5. У 1927 рр.були створені важливі репресивні органи – особливий трибунал і таємна політична поліція для розправи над антифашистами.

6. Вводилося адміністративне заслання осіб, підозрюваних в антифашистських діях.

7. Підростаюче покоління охоплювалося дитячими та юнацькими фашистськими організаціями. Діяльність організацій мала воєнізований характер.

8. Студентська молодь була організована в університетські фашистські групи.

9. Викладачі навчальних закладів повинні були присягати на вірність фашистському режиму.

10. культивувався дух самозречення в ім'я фашистських "ідеалів".

11. Після захоплення Ефіопії Італія була проголошена імперією (фашистська пропаганда розглядала це як відродження Римської імперії).

12. Почав поширюватися расизм.

Італійці були проголошені однією з арійських рас.

13. У 1938 був прийнятий ряд расових законів:

* почалося переслідування євреїв;

* їм заборонялося одружуватися з представниками, «чистої італійської раси»;

* не дозволялося викладати у вищих навчальних закладах і займати вчені посади;

* заборонялося працювати в державних установах;

* Євреїв не закликали в армію;

* їхні діти мали навчатися в окремих класах тощо.

1. Протягом декількох років фашистського панування в Італії було ліквідовано конституційні органи влади, введені демократичним шляхом, знищено права і свободи громадян, встановлена диктатура фашистської партії, культ особистості Б.Муссоліні.

2. Діяльність всіх сфер суспільно-політичного і соціально-економічного життя були спрямовані на зміцнення позицій фашистської диктатури і особистих позицій б.Муссоліні, на підготовку до нової світової війни.