Пороша (С.А.Есенин) Какую картину рисует в своём стихотворении поэт? Опишите.
(Обратите внимание на детали картины, их цветовую гамму.)
5. Настроение, чувства, передаваемые автором.
Как меняются чувства от начала к финалу стихотворения?
6. Главные образы стихотворения.
7. Средства выразительности речи: сравнения, эпитеты, метафоры, олицетворения.
8. Собственное отношение к прочитанному.
Какие чувства вызывает стихотворение?

118

395

Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

aaahhjbffyji

Литература

4,8(79 оценок)

ответ:Настроение стихотворения "Пороша" задается автором уже в самом начале словом "Тихо". Сразу возникает ощущение тишины, спокойствия, неторопливости и может быть легкого ожидания. Нет ни веселья, ни грусти все очень красиво и мы наслаждаемся этой красотой.

В этом стихотворении Есенин щедро использует разные средства выразительности, создавая череду проникновенных образов.

Это олицетворение, когда неживые предметы сравниваются с живыми: Лес дремлет Сосна принагнулась

Это метафора, когда что-то сравнивается с другим: Сосна старушка.

Автор использует красочные эпитеты: Бесконечная, Серые.

При этом в стихотворении немало что вообще характерно для лирики Есенина: принагнулась, оперлася.

Объяснение:

makcafonin

Литература

4,6(95 оценок)

На сторінках роману „айвенго” триває вічна боротьба добра і зла, справедливості й підступності. людському і суспільному злу в. скотт протиставляє вічні цінності. письменник з великою майстерністю викриває вади й недоліки людей, але при цьому він завжди залишається об’єктивним, помічаючи в людині як добре, так і погане. айвенго — ідеальний лицар. пряме і переносне значення слова лицар збігаються, коли йдеться про нього. створюючи образ айвенго, вальтер скотт нагадує своїм співвітчизникам про поняття, найважливіші для благородної людини: чесність, справедливість, любов до вітчизни, вірність прекрасній і. в образі айвенго втілено ті риси, які письменник хотів би бачити і у сучасних йому аристократах. зовсім інший бріан де буагільбер. з’являється як сувора, тверда людина. видно його відношення до церкви, його віра. незважаючи на свій титул священної особи він досить вульгарно говорить про саксонську принцесу ровену, зовсім не як духовна особа. і ми бачимо його не як позитивного персонажа. гордий та самовпевнений, він терпить нищівний удар по самолюбству. далі він, можливо з причини втрати авторитету, вдаряється в усі тяжкі. він бере в полон ревекку і просто губить голову. він закохується в ревеку, видна його внутрішня боротьба. він готовий відмовитися від свого титулу, імені, він готовий кинути себе, знеславити заради своєї пристрасті. в його душі йде запекла боротьба. ось коли перед нами постає він справжній! пристрасна натура, сильний але його душа вже знівечена постійною жорстокістю і насильством. айвенго і бріан де буагільбер – сміливі воїни, але у творі вони протиставлені один одному. вони суперники й вороги, які уособлюють дві різні моральні позиції.