Прочитайте текст, в котором каждое предложение пронумеровано. Данный текст содержит две ошибки. Фрагменты текста, в которых, возможно, сделаны ошибки, подчёркнуты и выделены полужирным шрифтом. Укажите номера предложений, в которых допущены ошибки.

(1) 12 июля 1889 г. был издан закон о земских участковых начальниках.
(2) Он отменял должности и местные учреждения, основанные на бессословных и выборных началах: земские управы, уездные по крестьянским делам присутствия и мировой суд.
(3) В 40 губерниях России создавались 2200 земских участков.
(4) Во главе их ставились земские начальники, обладавшие широкими полномочиями.
(5) Земский начальник контролировал общинное самоуправление крестьян, вместо мирового судьи рассматривал незначительные судебные дела, утверждал приговоры волостного крестьянского суда, разрешал земельные споры и т.д.
(6) Должности земских начальников могли занимать дворяне и купцы.
(7) Крестьяне, по сути, были поставлены в личную зависимость от земских начальников, получивших право без суда подвергать их наказаниям, в том числе и телесным.

237

269

Посмотреть ответы 1

Ответы на вопрос:

dasha5282

История

4,4(40 оценок)

Київська митрополія або Українська Православна Церква (1458—1596) — православна церковна митрополія з центром у місті Київ, яка містила в собі ряд православних єпархій під управлінням митрополита Київського і Галицького в юрисдикції Константинопольського патріарха, що утворилась у 1486 році, коли Москва самовільно обрала митрополитом на Київську кафедру Іону і тим самим відокремилася Московська єпархія від Київської Митрополії.

Таким чином, Київська митрополія яка включала в себе Галицькі єпархії і Московські єпархії опинилася розділена на дві частини: московську частину під управлінням самовільно висвяченого московським духовенством митрополита Іони і польсько-литовську частину Київської митрополії під управлінням Григорія ІІ Болгариновича. До складу Київської митрополії увійшли єпархії на території Великого Князівства Литовського (Чернігівська, Полоцька, Смоленська, Турівська, Луцька, Володимир-Волинська) та Польського королівства (Галицька, Перемишльська, Холмська). Спочатку резиденцією західноруського митрополита був Новогрудок, потім Київ і Вільно, але кафедральним містом залишився Київ.

Розділення Київської митрополії стало наслідком того, що Римська курія намагалася домогтися визнання Ферраро-Флорентійської унії православним населенням Східної Європи. З цією метою в жовтні 1458 р Константинопольський уніатський патріарх Григорій III Мамма поставив на Київську кафедру митр. Григорія (1458-1473), якого незабаром папа Пій II направив до польського короля Казимира IV Ягеллончика з проханням сприяти передачі Григорію Київської кафедри з рук митрополита Іони, Котрий перебував на Московщині. У Москві Григорія не визнали і відреклися від нього, але ряд православних єпископів в Польщі і Литві йому підкорилися. Тому митрополія відтак стала поділена на дві (унійну і православну) частково після Флорентійської і більше після Берестейської унії яка спричинила протистояння православних з уніатами у Києві.

У 1470 році митрополит Григорій ІІ під впливом православної пастви, яка не бажала перебувати під владою папи Римського, відійшов від ідей унії та повернувся в православ'я, а його митрополія увійшла в юрисдикцію православного Константинопольського патріарха.