Отримавши листа з дитячої кімнати міліції, директор школи кричав Славкові: «Така пляма на нашій школі! Негідник!… Честь школи тобі не дорога,
можеш забиратися геть!»
Як ви вважаєте, чи має він рацію? Що, на вашу думку, важливіше — власна честь чи честь колективу? А можливо, це має бути взаємопов’язано?
Свою відповідь обґрунтуйте

149

355

Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

amorfteriya

Українська література

4,7(93 оценок)

кімнати міліції, директор школи кричав Славкові: «Така пляма на нашій школі! ... Честь школи тобі не дорога, можеш забиратися геть!»

Объяснение:

микки37

Українська література

4,6(20 оценок)

Упродовж усього життя А. Малишко натхненно працював як пісняр. Музику до його поетичних творів писали такі відомі композитори, як П. Козицький, М. Вериківський, Д. Майборода, А. Штогаренко, С, Козак, О. Білаш. Чимало творів ще за його життя стали народними піснями: "Ми підем, де трави похилі", "Рідна мати моя", "Білі каштани", "Стежина", "Пісня про рушник" та інші. Улюбленою у народі стала пісня "Цвітуть осінні, тихі небеса", (музика О. Білаша).

Пісенність — одна з найголовніших прикмет усієї поезії А. Малишка. Його поетичне мислення завжди було взаємозв'язане з елементами народно-пісенної поетики. Це й забезпечило активну співпрацю композиторів з поетом та широку популярність пісень на тексти А. Малишка.

Кращим твором пісенної спадщини поета с пісня "Ранки солов'їні". Ліричний герой пісні згадує ніжне кохання, яке впродовж життя тривожить душу і не забувається. Закохані розійшлися в житті, але в серці живе надія на зустріч. Надзвичайно мелодійним у пісні є приспів. Побудований па паралелізмі, він викликає чимало асоціацій. Київ із квітучими каштанами й неспокійною дніпровською хвилею — це сама молодість.

Душу і серце ліричного героя пісні "Ми підем, де трави похилі" тривожать карі очі коханої, яку він зустрів в "краю придніпровськім". До коханої ліричний герой звертається найніжнішимн словами, порівнює її із "золотою веселкою", яку обов'язково називає "моя".