Вам потрібно назвати автора і твір, проаналізувати цей уривок, визначивши його тему, композицію, конфлікт (зовнішній і внутрішній), зміст назви твору, символіку вірша, провідні мотиви, художні засоби виразності та їх роль у творі;
За течією Рік байдужим плином гнаний,
Я не залежав більш од гурту моряків:
Зробили з них мішень крикливі Індіани,
Прибивши цвяхами до барвних стояків.
На вантажі свої я не звертав уваги,—
Чи хліб фламандський віз, чи з Англії сукно,
І, ледь урвався крик матроської ватаги,
Я вирушив туди, куди хотів давно.
Скажено хлюпали припливи океанські,
А я, колись глухий, як мозок дітвори,
Все за водою плив! І заколот гігантський
Зняли Півострови вітри.
Моє пробудження благословили шквали.
Мов корок, танцював я на морських валах,
Що їх візничими утоплених прозвали,
І десять діб вогнів не бачив по ночах.
В сосновий корпус мій текла вода зелена,—
Солодка, як малим кисличний сік, вона,
Відкинувши убік і якір, і демено,
Блювоту вимила та плями від вина.
В настої зорянім, в Морській Поемі милій
Я плавав і ковтав зелену синь тоді,
Як мрець замислений вигулькує з-під хвилі,
Неначе тьмяний знак занурення в воді;
Там, раптом синяві підфарбувавши вири,
Повільні ритми й шал у днину осяйну,
П’янкіші од вина, потужніші за ліри,
Витворюють гірку любовну рябизну!
Я блискавицями роздерте небо знаю,
Прибої, течії, смеркання голубі,
Світанки, збуджені, мов голубині зграї,
І те, що може лиш примаритись тобі.
Я сонце споглядав у містичних,
Що зблисло згустками фіалкових промінь;
Буруни злі, немов актори драм античних,
Віконничний свій дрож котили в далечінь.
Я снив і бачив сніг серед ночей зелених,
Цілунок на очах морів, і гладь ясну,
І соків круговерть, хмільних і незбагненних,
Співочих фосфорів пробудження від сну!
Розлючені вали в звіриній істерії,
Що брали штурмом риф, уповні бачив я,
Не знаючи, що блиск од сяйних ніг Марії
Утихомирює захекані моря.
Ответы на вопрос:
"самый непростительный грех по отношению к ближнему своему -это не ненависть, а равнодушие. равнодушие - сущность бесчеловечности." бернард шоу
пройти мимо чужой беды или близким,безразлично созерцать горе,проблемы вокруг,думая только о себе или попытаться сделать мир лучше,подарить надежду,проявить сострадание -это личный выбор каждого человека,зависящий от него самого.в много примеров равнодушных героев-эгоистов,но гораздо больше персонажей стремящихся разделить радости и горе окружающих, людям теплоту своей души.отзывчивые люди нам стать добрее,сделать жизнь светлее и лучше.
равнодушие-это нравственная проблема,делающая человека бесчувственным,а его жизнь пустой и серой.классический пример равнодушия описан в пьесе м.горького "на дне".безразличие к проблемам близких,нежелание прийти на ,отозваться на чужое горе,опустило обитателей ночлежки на самое дно жизни,сделав их существование невыносимым,безразличным даже к самим себе.другой образ равнодушия создан а.чеховым в рассказе "тоска",где равнодушие окружающих,их безучастность и нежелание даже выслушать человека делают горе извозчика ионы невыносимым.не найдя сочувствия и понимания у людей,иона изливает свою душу лошади.обливаясь слезами,он рассказывает о смерти сына единственному близкому существу,своей лошади.
создавая образы различных людей в своих произведениях,авторы призывают нас быть более внимательными,добрыми к окружающим,проявлять сострадание и отзывчивость к ближним,не оставаться равнодушными к страданиям людей.тогда наша жизнь наполнится особым смыслом,а мир станет добрее и прекраснее.
"сочувствие - это равнодушие в превосходной степени. "
дон-аминадо
Популярно: Литература
-
baseke201810.07.2020 21:40
-
GarryPotter1531.03.2023 23:58
-
korolnn19.06.2022 13:01
-
Alieta21.05.2023 02:45
-
aaannnaaa101.04.2020 09:49
-
nik18020804.03.2022 15:28
-
MichellDany0403.10.2022 07:45
-
Максим5606518.03.2023 06:26
-
angel49629.03.2023 16:06
-
Ruiche16.09.2020 01:07