1. У якому рядку в усіх словосполученнях прийменник разом з іменниковою формою вказує на місце дії?
А Покласти на парту, висіти над столом, розташуватися біля річки, сидіти при дорозі, співати біля хати.
Б Взяти зі столу, бовваніти на високій горі, росли посеред лісу, виднітися з-поміж дерев, охнув від жаху.
В Зупинитися близько лісу, жити під лісом, сидіти край столу, потемніла в річці, діяти згідно з законом.
Г Відпочивати під час канікул, видно у пітьмі, хрустить під ногами, діяти за правилами.
Д Чекати з неба, розливати по землі, засинілася над рікою, розмовляти з другом, закричати від болю.
Ответы на вопрос:
Влітку я з друзями часто вибирались на природу. Ми брали із собою їжу, влаштовували пікнік. Потім усі грали в м*яча, а я лежала гала за красою природи.
Яке ж тут усе гарне! Блакитна вода річки виблискує на сонці. Хвилі припливають до берега, розбиваються. Так знову і знову. По річці плавають дикі качки. Вони перегукуються між собою. Над водою літають різні пташки, які на секунду спускаються до води, хапають проворними дзьобиками якусь комашку чи черв*ячка і піднімаються в небо.
А наскільки ж чудове тут небо! Воно таке мінливе и незалежне. Спочатку небо здавалось мені блакитним, але потім я розгледіла білі хмаринки. Вони були схожі на різні фігурки. Он хмаринка схожа на коника, там - на квіточку, а ще далі на грушу. Яскраве сонце сліпило мені очі, і я відволіклась.
З іншого боку навпроти річки росли дерева. вони спокійно стояли, ніи насолоджуючись таким чудовим літнім днем. Від найменшого подиху вітру їхні гілочки коливались.
Знизу у травичці я побачла ягідки брусниці і чорниці. Присівши, щоб зірвати їх, мій погляд зупинився на чомусь маленькому та чорненькому. Підійшовши ближче, я зрозуміла, що це був їжачок. Відразу ж мені захотілось взяти його на ручки, крикнути друзям, щоб підбігли сюди. Але все-таки я вирішила не турбувати маленького їжачка і мовчки гала за ним. Він проворними лапками рухався прямо на мене, напевно - мене не бачив. Я зрозуміла, що їжачок повзе до ягідок, і встигла роздивитись його маленьку мордочку з чорними очками та довгеньким носиком.
Відірватись від цього маленького чуда мене змусили друзі. Вони вже досхочу награлись у м*яч, і ми вирішили йти додому.
Усі розмовляли, вселились, а я йшла і думала про цю красу природи. Тож давайте берегти її, щоб і наші діти змогли побачити все те, що бачили ми!
Популярно: Українська мова
-
Julia1366200415.01.2022 22:06
-
sonya40817.01.2021 14:52
-
Ali042913.02.2020 16:24
-
Helpppppp1101.10.2021 15:17
-
AlenkaPro108.09.2022 13:27
-
Garri1422.08.2022 06:21
-
Эвридэй17.05.2023 15:41
-
ekaterinakuzeny25.03.2023 06:30
-
живууууу27.08.2021 16:25
-
ангел70910.06.2021 07:09