1. Прислівниками є всі слова рядка
А пліч-о-пліч, опівдні, дехто
Б нарешті, вранці, казна-що
В усередині, без кінця, чий-небудь
Г збоку, завглибшки, ніколи
Д ніхто, звечора, анітелень
2. Прислівник є в кожному реченні, ОКРІМ
А Нестерпно бути мертвим за життя.
Б Ніде щиріше не співають, як на війні.
В Тут погідне сонце, а десь за горами вітер.
Г Ліс ще дрімає в передранішній тиші.
Д Глянь кругом себе — рай найкращий.
3. Прислівник виконує роль присудка в реченні
А Блідий ранок несміливо зазирнув у вікна.
Б Назустріч дівчині йшов велично лось.
В Сонце прокинулось пізно і зависло над лісом.
Г Маковейчику на серц легко.
Д Швидше і швидше котилися морські хвилі.
4. Прислівник виконує роль означення в реченні
А Дорога праворуч губилася в малиннику.
Б Допізна того вечора жевріло вогнище.
В Опівночі айстри в саду розцвіли.
Г Дорошенко ви на траві горілиць.
Д Стрункі дерева стояли обіруч голі.
5. Помилку в утворенні форми ступенів порівняння прислівника
допущено в рядку
А швидко — швидше
Б холодно — холодніше
В погано — поганіше

Г добре — краще
Д низько — нижче
6. Правильно утворено форми ступенів порівняння прислівника
А багато — більше — найбагато
Б тяжко — тяжіше — найтяжіше
В товсто — товсше — найтовсше
Г струнко — стрункіше — найстрункішіше
Д глибоко — глибше — найглибше
7. Літеру і треба писати на місці всіх пропусків у варіанті
А поноч.., дореч.., утрич..
Б заввишк.., заоч.., опівноч..
В укуп.., напівдороз… навік..
Г по-вовч.., навєсн.., удвіч..
Д у віч.., сьогодн.., безвіст..
8. Літеру и треба писати на місці всіх пропусків у варіанті
А по-ведмеж.., удвіч.., навтік..
Б навскок.., настільк.., нарад..
В докуп.., навкруг.., наспод..
Г нахильц.., інкол.., анітрох..
Д зовн.., мовчк.., по-китайськ..
9. Разом треба писати всі прислівники у варіанті
А по/польськи, на/вхрест, по/тиху
Б до/щенту, на/весні, в/основному
В з/висока, на/вшпиньки, уві/сні
Г на/гору, з/середини, по/іншому
Д за/панібрата, не/сказанно, у/день
10. Через дефіс треба писати всі прислівники у варіанті
А по/середині, по/київськи, по/третє
Б час/від/часу, коли/не/коли, як/не/як

В кінець/кінцем, вряди/годи, будь/де
Г сам/собою, повік/віки, такий/сякий
Д по/латині, по/дитячому, по/свійськи
11. Окремо треба писати всі прислівники у варіанті
А сама/самотою, на/жаль, в/обмін
Б під/силу, по/переду, по/правді
В до/побачення, що/тижня, по/суті
Г до/речі, повсяк/час, у/стократ
Д за/молоду, без/кінця, з/переляку
12. Виділена сполука не є прислівником і їі треба писати окремо в рядку
А З/верху гори відкривається чудовий краєвид.
Б Удосвіта дві хмароньки зустрілися в/горі.
В Осінь — це життя, що гомонить по/своєму.
Г На/дворі повітря було особливо чисте, бадьоре.
Д На селі навіть у/ночі не замовкай дівочий спів.

208

316

Посмотреть ответы 1

Ответы на вопрос:

valeraitrva

Українська мова

4,8(8 оценок)

ова –соціальне явище, що існує незалежно від того чи іншого індивідуума. розвиток людини – це складний процес поступового перетворення біологічного індивіда в соціальну істоту – особистість. добре відомо, що без мовлення не буває людини. психічні функції та здібності , людські форми поведінки , комунікація через мовлення не надані дитині від народження . вони формуються в перші роки життя під впливом цілеспрямованого виховання, навчання та умов життя в суспільстві.

процес розвитку дитини проходить у трьох напрямках: фізичному, когнітивному та психосоціальному. в нормі розвиток у цих трьох напрямках відбувається одночасно та взаємопов’язано. для нормального розвитку дитини з перших місяців найважливішим є спілкування , у процесі якого малюк може опанувати людське мовлення , що відіграє головну роль як в діяльності дитини, так і в пізнанні навколишнього світу. розвиток мовлення у процесі онтогенезу відбувається паралельно з фізичним і розумовим розвитком. усі психічні процеси у дитини - сприйняття, пам'ять, увага, мислення, цілеспрямована поведінка – постають за безпосередньої участі мовлення. у дитини з мовленнєвими без своєчасних корекційних заходів може затримуватися темп інтелектуального розвитку. формування мовлення, патологія або відхилення в розвитку, засоби відновлення мови є об’єктом вивчення логопедії, корекційної педагогіки, неврології а в останній час і медичної реабілітації.