50 БАЛОВ На думку вчителя музики, чого потребує мистецтво ?
а) талантів;
б) матеріального підкріплення;
в) поціновувачів.
2. Хто були предки Журдена ?
а) Людовік Святий;
б) купці;
в) воїни.
3. Вчитель музики вважає, що без цього не може існувати держава:
а) без народу;
б) без мудрого правителя;
в) без музики.
4. Який різновид грабунку, на думку Клеона, увійшов у моду ?
а) гендлювати на нерухомості;
б) присвоювати дворянські титули;
в) запускати руку до чужої кишені.
5. Чим 40 років займався пан Журден ?
а) говорив прозою;
б) торгував;
в) виховував доньку.
6. Учитель фехтування вважає, що секрет науки полягає в тому, щоб, по-перше, завдавати удару противнику, а по-друге:
а) героїчно відбивати удари;
б) самому їх не отримувати;
в) чимдуж утікати, рятуючи життя.
7. Якому музичному інструментові пан Журден віддає перевагу?
а) флейті;
б) барабану;
в) морській трубі..
8. Пан Журден хоче бачити свою доньку:
а) маркізою;
б) герцогинею;
в) графинею.
9. Найкращою приправою до гарного обіду Дорімена вважає:
а) розумну бесіду;
б) музику;
в) солодощі.
10. Як Дорімена вирішує покласти край марнотратству Доранта ?
а) розірвати з ним стосунки;
б) вийти за нього заміж;
в) повернути гроші через суд.
11. Для пана Журдена при виборі майбутнього зятя має значення:
а) дворянський титул;
б) багатство;
в) доброчесніть.
12. Клеонт представляє себе як:
а) мандрівного паладина;
б) сина турецького султана;
в) перекладача з турецької мови.

197

405

Посмотреть ответы 1

Ответы на вопрос:

ева520

Литература

4,7(37 оценок)

Помню последний «рабочий» день школьной недели — пятницу. собственно, день как день, но было же в нем что-то особенное, не зря же я это начал писать. так вот, это о том, как я из школьного дневника вырвал (а) листок. обычно я хорошо училась/ся, но в этот раз, увы, в пятницу я получил/а двойку. родителям было стыдно сказать, ведь я всегда учился на одни пятерки. и тут сне пришла в голову мысль, а почему бы не вырвать один листочек из дневника, ведь никто и не заметит.. прошло несколько лет, сидим мы как-то с родителями, вспоминаем детство.. ох уж я и наслушался родительских , и вот, пришло время моей. сижу рассказываю, а родители смеются, и говорят: